ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" червня 2025 р. справа № 300/703/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання рішення від 15.11.2024 протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Донецькій області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.01.2025 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести позивачу з 14.01.2025 перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 14.01.2025 нарахування і виплату позивачу пенсії, перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 04.03.2021 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Позивач звернулася до відповідача із заявою від 14.01.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.08.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» до стажу роботи у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення». За результатом розгляду заяви позивача від 11.11.2024 ГУ ПФ України в Донецькій області прийняло рішення від 16.01.2025 о/р 091630011328 про відмову в перерахунку пенсії. Позивач вважає таке рішення відповідача від 16.01.2025 о/р 091630011328 протиправним, оскільки Законом України “Про пенсійне забезпечення» не передбачено обмежень щодо застосування статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2. Також статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує статтю 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію. Так, статтею 16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Отже, позивач має право на зарахування період її роботи з 01.01.2004 по 31.08.2023 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою від 10.02.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та залучити Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФ України в Івано-Франківській області) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
26.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Донецькій області від 26.02.2025 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що 14.01.2025 позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії, а саме про зарахування стажу роботи з 01.01.2004 відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення». За результатом розгляду заяви позивача від 14.01.2025 ГУ ПФ України в Донецькій області прийняло рішення від 16.01.2025 о/р 091630011328 про відмову в перерахунку пенсії. Так, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначена позивачу відповідно до пункту 2 частини першої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Представник відповідача зазначив, що періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку представника відповідача, період роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 правомірно зараховано позивачу в одинарному розмірі. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 19-22).
До відзиву від 26.02.2025 на позовну заяву ГУ ПФ України в Донецькій області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 31-44).
21.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло письмове пояснення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 0900-0803-7/10255 від 21.02.2025 щодо позову. Так, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області заперечило проти задоволення позову. Представник ГУ ПФ України в Івано-Франківській області вказав, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначена позивачу відповідно до пункту 2 частини першої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Представник ГУ ПФ України в Івано-Франківській області зазначив, що періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку представника ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, під час призначення пенсії та при проведених перерахунках пенсії за віком правомірно враховано з 01.01.2004 стаж роботи в одинарному розмірі. Представник ГУ ПФ України в Івано-Франківській області просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 47-51).
До пояснення № 0900-0803-7/10255 від 21.02.2025 щодо позову ГУ ПФ України в Івано-Франківській області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 52-55).
05.03.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 05.03.2025 на відзив. Так, представник позивача вказав на безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві (а.с. 60-62).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області. Позивачу з 04.03.2021 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
14.01.2025 ОСОБА_1 звернулась через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою від 14.01.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу період її роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (а.с. 52-53). До заяви від 14.01.2025 позивач долучила довідку Комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 31.01.2024 № 1773 в підтвердження того, що ОСОБА_1 з 12.07.2004 по 31.08.2023 працювала на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» (а.с. 32).
На час розгляду заяви згідно наявного в матеріалах справи витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.09.1988 ОСОБА_1 не працює.
За результатом розгляду заяви позивача від 14.01.2025 ГУ ПФ України в Донецькій області прийняло рішення від 16.01.2025 о/р НОМЕР_2 про відмову у перерахунку пенсії позивачу із зарахуванням до стажу періоду її роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 в подвійному розмірі, оскільки пільгове обчислення страхового стажу застосовується тільки до 01.01.2004 (а.с. 10).
Листом від 29.01.2025 № 0900-0209-8/5679 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області направило позивачу рішення ГУ ПФ України в Донецькій області від 16.01.2025 о/р НОМЕР_2 про відмову у перерахунку пенсії (а.с. 9).
Вважаючи протиправним рішення ГУ ПФ України в Донецькій області від 16.01.2025 о/р 091630011328 представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд скасувати таке рішення та зобов'язати ГУ ПФ України в Донецькій області провести позивачу з 14.01.2025 перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ, зобов'язати ГУ ПФ України в Донецькій області здійснити з 14.01.2025 нарахування і виплату позивачу пенсії, перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон № 1058.
Відповідно до статті 24 Закону України № 1058, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.09.1988, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 12.07.2004 по 31.08.2023 працювала на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» (а.с. 5-7).
Вказаний період роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 на посаді молодшої медичної сестри підтверджені також довідкою Комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 31.01.2024 № 1773 (а.с. 8).
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788.
Так, згідно з статтею 60 Закону № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Водночас статтею 1 Закону України “Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» та КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в'язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).
Отже, КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» та КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», як лікарняні заклади призначені для надання психіатричної допомоги, і в розумінні статті 60 Закону № 1788 є закладами з надання психіатричної допомоги.
Також суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача в психіатричному закладі охорони здоров'я в спірний період.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.
За правилами статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Суд звертає увагу, що в кратному розмірі позивачу зараховано стаж з 01.04.2004 для визначення права на призначення пенсії (стаж, що дає право на зниження пенсійного віку). Водночас, вказаний період врахований до страхового стажу в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком стажу з 01.01.2004 по 23.09.2011.
Отже, відмова відповідача зарахувати до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в психіатричному закладі охорони здоров'я після 01.01.2004 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправною.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22 в справі №160/14078/22 від 27.04.2023, в справі № 214/3705/17 від 20.04.2022, в справі № 689/1593/16-а від 08.06.2022, в справі № 689/872/17 від 04.12.2019.
Щодо ефективного способу захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, то суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом враховано, що позивач, на дату звернення з заявою від 14.01.2025 про перерахунок пенсії, припинила працювати; позивачу безпідставно не зараховано до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи з 12.07.2004; довідка Комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 31.01.2024 № 1773 підтверджує стаж ОСОБА_1 , що підлягає зарахуванню в подвійному розмірі; представник позивача просить перерахувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу в подвійному розмірі за період з 12.07.2004 по 31.08.2023 (дату припинення трудових відносин на посаді, робота на якій дає право на зарахуванню такого страхового стажу в подвійному розмірі).
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення ГУ ПФ України в Донецькій області від 16.01.2025 о/р НОМЕР_2 про відмову у перерахунку пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 (тобто включно) в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Водночас, суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п. 4.3).
Заяву про перерахунок пенсії позивач подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло спірне рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 , орган пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на перерахунок пенсію, в розумінні Порядок № 22-1, є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Отже, саме Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, який повинен вчинити дії зобов'язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 14.01.2025 з зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 (тобто включно) в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача, окрім скасування рішення, буде зобов'язання ГУ ПФ України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2025 та прийняти рішення за результатами розгляду, про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням уже проведених платежів.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 01.02.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн. (а.с. 13).
З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,6 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 26, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.01.2025 о/р НОМЕР_2 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2025 та прийняти рішення про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 12.07.2004 по 31.08.2023 в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням уже проведених платежів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ - 13486010, Площа Соборна, 3, місто Слов'янськ, Донецька область, 84122.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.