05 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/15339/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву повернуто Позивачу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії скасовано, а справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 02 червня 2025 справу було передано судді Нагірняку М.Ф.
04 червня 2025 року суддею Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняком М.Ф. подана заява про самовідвід.
Заява обґрунтована тим, що головуючий у справі суддя Нагірняк М.Ф., висловив свою думку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 і така позиція не спростована.
Так, в ухвалі від 19 серпня 2024 року було прямо зазначено, що позовна заява подана Позивачем, а не його представником, так як підпис зроблено напроти тексту "Віктор Явдощин". Тобто стверджується, що відповідний підпис зроблено від імені саме Позивача, а не його представника.
В ухвалі від 19 серпня 2024 року було зазначено, що підпис на позовній заяві від імені Позивача кардинально відрізняється від підпису цієї ж особи на сторінці паспорту Позивача серії НОМЕР_2 , на його посвідченні серії НОМЕР_3 та на дорученні Позивача, підпис якого нотаріально посвідчено 01.07.2024року. Копії вказаних документів долучені до позову та викликають об'єктивні сумніви щодо справжності ймовірного підпису Позивача у позовній заяві та підпису, яким завірено додатки до позову.
Вказані обставини відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України стали підставою для повернення позовної заяви Позивачеві.
Разом з тим, в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року висновок щодо підстав скасування ухвали від 19 серпня 2024 року зумовлений виключно тим, що суд першої інстанції неналежним чином перевірив повноваження представника Позивача.
Таким чином, результати апеляційного розгляду не спростували висновку судді Нагірняка М.Ф. про наявність об'єктивних сумнівів щодо справжності ймовірного підпису Позивача у позовній заяві та підпису, яким завірено додатки до позову
Відсутність такого висновку перешкоджає подальшому розгляду даної справи суддею Нагірняк М.Ф.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 року ( в редакції, затвердженій 18 вересня 2024 року рішенням ХХ чергового з'їзду суддів України), неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та для забезпечення умов, за яких у учасників справи не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, розгляд справи суддею Нагірняком М.Ф. не відповідатиме критерію законності складу суду, а тому заявлений самовідвід головуючого по даній справі судді є обґрунтований належним чином та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Заяву судді Нагірняка М.Ф. про самовідвід задовольнити.
Адміністративну справу №240/15339/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя М.Ф. Нагірняк