Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 червня 2025 року Справа №200/2222/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., ознайомившись з матеріалами уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягала у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 08 днів та додаткової відпустки як учаснику бойових дій в кількості 14 днів у рік звільнення без застосування коефіцієнту 2,5 відповідно до вимог урахування вимог п. 3 розділу ХХХІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 20 днів та додаткової відпустки як учаснику бойових дій в кількості 35 днів у рік звільнення, обчислені із застосуванням коефіцієнту 2,5 відповідно до вимог п. 3 розділу ХХХІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 , з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №200/8835/24, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 33 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/2222/25.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувано від Відповідача:
- докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
05 травня 2025 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягала у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 08 днів та додаткової відпустки як учаснику бойових дій в кількості 14 днів у рік звільнення без застосування коефіцієнту 2,5 відповідно до вимог урахування вимог п. 3 розділу ХХХІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»;
- вобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 20 днів та додаткової відпустки як учаснику бойових дій в кількості 35 днів у рік звільнення, обчислені із застосуванням коефіцієнту 2,5 відповідно до вимог п. 3 розділу ХХХІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 33 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 11.04.2024 по 11.10.2024 (включно), обчисливши її з грошового забезпечення за два повних останніх місяці перед звільненням;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 11.04.2024 по 11.10.2024 (включно), обчислену з грошового забезпечення за два повних останніх місяці перед звільненням, із відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Розглядаючи вищезазначену заяву, судом встановлено наступне.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у відповідності до частині 1 вказаної статті, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В свою чергу, суд вважає необхідним зазначити, що предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії «зміна» передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.
Під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову.
Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
У свою чергу, збільшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Натомість, суд наголошує, що доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.
Водночас, предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення.
Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Обставинами можуть бути лише юридичні факти які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Юридичні факти, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога.
Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
За наведених обставин, суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог шляхом заявлення нової вимоги, а також продовжити розгляд справи з первісно поданими позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про збільшення позовних вимог - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя О.О. Галатіна