Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 червня 2025 року Справа№640/18431/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого Аканова О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м.Києві та Київській області (місцезнаходження: Україна, 02152, м.Київ, вул.Березняківська, 4А, код ЄДРПОУ 42552598) про
визнання протиправним та скасування рішення №428752000 від 03.06.2022 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні;
зобов'язання повторно розглянути питання щодо оформлення (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтований тим, що 22.11.2021 позивач отримав посвідку на тимчасове проживання, яка дійсна до 19.11.2022 року.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання дозволу на імміграцію в Україну, однак відповідачем відмовлено в наданні такого дозволу.
Вважає таку відмову протиправною, тому звернувся до суду з позовом.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказали, що 15.03.2021 до управління звернувся позивач, який є громадянином російської федерації з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну. Позивач вказав місцем проживання в Україні вказав: АДРЕСА_2 , однак за запитом до Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області позивач фактично за вказаною адресою не проживає, що може свідчити про свідоме зазначення ним неправдивих відомостей.
Відповідачем на підставі вказаного було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі; справа в порядку спрощеного позовного провадження буде розглядатись суддею Літвіновою А.В., без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі; витребувано у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київської області у строк до 21.11.2022 належним чином завірену копію рішення від 03.06.2022 №428752000.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовлено.
Справа № 640/18431/22 була передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року, справу №640/18431/22 передано на розгляд судді Аканова О.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року прийнято до провадження справу №640/18431/22; розгляд справи вирішено розпочати спочатку і здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином російської федерації відповідно до паспорту НОМЕР_2 .
15 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.1 ч. З ст. 4 Закону України «Про імміграцію».
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
На запити відповідача Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві надано інформацію від 07.06.2021 №8323/125/47/04-21 про те, що неодноразово відвідувалась адреса АДРЕСА_2 , але двері до даної квартири ніхто не відчинив в зв'язку з чим на даний час встановити місце проживання позивача не виявилось можливим.
03.06.2022 начальником ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області затверджено висновок за результатами розгляду заяви громадянина російської федерації ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україні, в якому запропоновано відмовити позивачу у наданні такого дозволу.
Рішенням від 03 червня 2022 року №80114300014585/131 на підставі п.4 ч.1 ст.10 вказаного Закону України "Про імміграцію" відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-УІ від 22.09.2011 (далі - Закон № 3773-УІ).
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначає Закон України «Про імміграцію» № 2491-III від 07.06.2001 (далі - Закон).
Розділом II Закону визначено повноваження органів, що забезпечують виконання законодавства про імміграцію.
Так, зокрема, ст. 6 Закону закріплено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній)
міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів:
організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах;
організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутності підстав для відмови у його наданні;
організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видання копій цих рішень особам, яких вони стосуються;
організовує роботу з видання та вилучення у випадках, передбачених цим Законом, посвідок на постійне проживання;
забезпечує ведення обліку осіб, які подали заяви про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл.
Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).
Статтею 9 Закону визначено, що заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:
особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;
особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Відповідно до ст. 10 Закону дозвіл на імміграцію не надається:
особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено;
особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;
особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;
в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до ч. 14 ст. 4 Закону № 3773-УІ іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у ч. 3-13 цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Згідно з ч.14 ст.5 Закону № 3773-УІ Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
25.04.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» (далі - Порядок № 322).
Слід зауважити, що п. 21 Порядку № 322 визначено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті 4 документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб'єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб'єкта для подальшого його вручення іноземцеві або особі без громадянства.
Варто наголосити, що ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
В розумінні приписів ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Крім того, ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до п.4 Правил реєстрації місць проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 (далі - Правила № 207) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Позивачем адресу: АДРЕСА_2 вказано у заяві про надання дозволу на імміграцію, як місце проживання в Україні.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади.
При поданні заяви позивач засвідчує власним підписом (у випадку, якщо заява подана представником за дорученням то підписом такого представника) його поінформованість про відмову у наданні дозволу на імміграцію у разі зазначення у заяві про надання дозволу на імміграцію свідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 3 ч. 5 ст. 9 Закону та абз. 5 п. 11 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 (далі - Порядок провадження) визначено, що для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються, зокрема, документи про місце проживання особи в Україні та за кордоном.
У відношенні позивача здійснено перевірки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983.
Судом встановлено, що позивач, відповідно до відповіді Головного управління Національної поліції у місті Києві надано інформацію від 07.06.2021 №8323/125/47/04-21 за адресою: АДРЕСА_2 , фактично не проживає, що в свою чергу свідчить про свідоме зазначення ним неправдивих відомостей.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є житло, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
З аналізу ст. 3 та 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що особа повинна реєструвати саме місце свого фактичного проживання.
Водночас, у анкетах (заявах) про надання дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання іноземці зазначають адреси, де фактично не проживають. Зазначене пов'язане із необхідністю надання до ДМС України довідки про реєстрацію місця проживання або нотаріально завіреної згоди власника приміщення, де він мешкає, щодо подальшої реєстрації іноземця, після отримання посвідки. Оскільки власники приміщень, де фактично проживають іноземці, ухиляються від надання таких документів, останні звертаються до посередницьких структур та осіб, які реєструють їх у спеціально придбаних або орендованих квартирах. Відповідно до Указів Президента України від 30.08.2017 №256/2017 «Про рішення Ради національної безпеки України від 10.07.2018 «Про посилення контролю за в'їздом в Україну, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержанням ними правил перебування на території України» та від 17.03.2018 №72/2018 «Про рішення Ради національної безпеки України» від 01.03.2018 «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національної безпеки у сфері міграційної політики», Кабінету Міністрів України доручено здійснення за участю Служби безпеки України комплексних заходів щодо посилення контролю за в'їздом в Україну, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержанням ними правил перебування на території України.
Таким чином, існування практики легалізації іноземців, які реєструються за адресами, за якими фактично не проживають, особливо за адресами масової реєстрації, ускладнюють роботу правоохоронних та державних органів, що, в свою чергу, може призвести до осідання на території України осіб, причетних до діяльності іноземних спеціальних служб, радикально та екстремістських організацій.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, інших нормативно- правових актів, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Враховуючи викладене, зокрема, отриману від Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області та Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у м. Києві інформацію, суд приходить до висновку, що позивач при поданні заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну свідомо надав неправдиві відомості щодо свого місця проживання та останнім, під час перебування на території України, порушено вимоги імміграційного законодавства України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону дозвіл на імміграцію не надається особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи та в інших випадках, передбачених законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону, відповідачем правомірно прийнято рішення від 03 червня 2022 року за №80114300014585/131 про відмову у наданні дозволу позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м.Києві та Київській області (місцезнаходження: Україна, 02152, м.Київ, вул.Березняківська, 4А, код ЄДРПОУ 42552598) про визнання протиправним та скасування рішення №428752000 від 03.06.2022 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні та зобов'язання повторно розглянути питання щодо оформлення (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.О. Аканов