05 червня 2025 року Справа 160/14859/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро клопотання ОСОБА_1 про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як зразкової справи №160/14859/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1-Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України»; 2-Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дії та зобов'язання вичинити певні дії,-
Де ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1 -Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2-Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва», в якому просить:
визнати протиправну бездіяльність Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», яке виявляється у ігноруванні поданої заяви та запиту позивачем, відносно переогляду групи інвалідності внаслідок підвищення групи інвалідності на ступінь вище у відповідності до вимог положень ч. 17 ст. 7 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV від 06.10.2005 року;
визнати протиправним дії експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва", яке полягає у прийнятті незаконного рішення без урахування вимог положень ч. 17 ст. 7 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV від 06.10.2005 року;
зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України встановити Де ОСОБА_2 групу інвалідності з урахуванням ч. 17 ст. 7 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від06.10.2005 року та висновків, які будуть наведені судом у рішенні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14859/25 за позовом ОСОБА_1 до 1-Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2-Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дії та зобов'язання вичинити певні дії.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від Де Фореста Ноеля Костянтиновича надійшло клопотання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи №160/14859/25 як зразкової. Адміністративну справу 160/14859/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1-Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України»; 2-Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дії та зобов'язання вичинити певні дії, передати до Верховного Суду.
Клопотання позивача обґрунтовано посиланням на, те, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду та інших окружних судів перебувають аналогічні судові справи.
Такі обставини, на думку позивача свідчать, про те, що справа №160/14859/25 та перелічені у клопотанні справи є типовими адміністративним справами, а їх кількість визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення.
Позивач акцентує, що подання також обґрунтовано наявністю неоднакової судової практики щодо вирішення спорів цієї категорії.
Згідно частин 1,2 ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
За визначеннями у ч. 1 ст. 4 КАС України:
- типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (п. 21);
- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (п. 22).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також відповідачем у якій є один і той самий суб'єкт владних повноважень.
Лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ та їх значна кількість є підставою для висновку про доцільність ухвалення рішення у зразковій справі задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовної практики у певній категорії спірних правовідносин та швидкого розгляду великої кількості однотипних справ.
В ухвалі Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №824/787/19-а зазначено, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли, насамперед, внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.
За правовою позицією Верховного Суду в ухвалі від 24.10.2018 у справі №0640/4481/18, в ухвалі від 02.11.2018 у справі № 0640/4409/18, в ухвалі від 22.08.2018 у справі № 826/3783/18, наявність у провадженні одного суду декількох схожих справ однозначно не може свідчити про необхідність/доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з таких як зразкової, оскільки, за таких обставин, виходячи з положень п. 22 ч. 1 ст. 4 КАС України та на підставі ч. 1 ст. 290 КАС України під визначення типових підлягала б велика кількість справ, що знаходяться у провадженні адміністративного суду, що не відповідає завданню інституту зразкової справи та не забезпечить єдність судової практики.
Крім того, в Кодексі адміністративного судочинства України зазначене право суду на звернення до Верховного Суду, а не обов'язок, та не передбачено подання клопотань учасниками процесу з зазначеного питання.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.
Керуючись статтями 248, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як зразкової справи №160/14859/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1-Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України»; 2-Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дії та зобов'язання вичинити певні дії -- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та окремо не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду
Суддя О.В. Врона