05 червня 2025 рокуСправа №160/10338/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області №047050030139 від 17.01.2025 року про відмову у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 09.01.2025 року з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії з 09.01.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідач протиправно відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього позивач наголошує, що відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року. У зв'язку з чим, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
11.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
24.04.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що до пільгового стажу не взято до уваги архівну довідку №Ф-21/2-09/1422 від 02.10.2024 року оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року «Про затвердження порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії». Оскільки підприємство ліквідовано, а позивач до вищезазначеної комісії не звертався, відповідно її пільговий стаж не підтверджено в установленому законом порядку. Отже для зарахування до пільгового стажу вказаних періодів можливо після розгляду комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У зв'язку з чим відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі 14.04.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач-1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
09.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2.
17.01.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 року та рішенням за №047050030139 відмовило в призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку, встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також в даному рішенні зазначено, що вік заявника становить 53 роки, страховий стаж заявника - 35 років 08 місяців 09 днів, а пільговий стаж за Списком №2 - 0 років.
Крім цього в рішенні зазначено, що до пільгового стажу не враховано архівну довідку №Ф-21/2-09/1422 від 02.10.2024 року, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року.
З розрахунку стажу, наявного в пенсійній справі позивача, судом встановлено, що періоди роботи позивача з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року не зараховано позивачу до пільгового стажу по Списку №2.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача-2, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановлено судом, в трудовій книжці позивача наявні наступні записи щодо спірних періодів роботи позивача, а саме (далі мовою оригіналу):
- 17.06.1996 року - принята в сортопрокатный цех машинистом крана металлургического производства 4 разряда;
- 29.12.2006 року - рабочее место аттестовано;
- 01.03.2016 року - в связи с совершенствованием структуры управления комбинатом переведена в прокатный цех машистом крана металлургического производства 4 разряда;
- 10.08.2021 року - звільнена у зв'язку з переведенням за п.5 ст.36 КЗпП України до ПрАТ «ДКХЗ»;
- 10.08.2021 року - прийнята в прокатний цех, сортопрокатний стан, дільниця обробки та здачі металу, пакетування, обробка бунтів, прибирання та здача гарячого прокату машиністом крану металургійного виробництва 4 розряда за переведенням з ПАТ «ДМК».
Суд зазначає, що підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу слугував факт відсутності рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за рехультатом розгляду архівної довідки №Ф-21/2-09/1422 від 02.10.2024 року.
Суд зауважує, що вказане посилання є безпідставними, оскільки вказана довідка є архівною довідкою та не є такою, яка видана відповідно до пункту 20 Порядку №637.
А тому вказана довідка може бути виключно додатковим документом до відомостей трудової книжки позивача, яка підтверджує факт зайнятості позивача на посадах, які відповідають Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.02.1992 року.
Судом було досліджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, та встановлено наявність в розділі III МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО (ЧОРНІ МЕТАЛИ), доменне виробництво наступної професій у даному списку, а саме: машиністи кранів металургійного виробництва.
Судом було досліджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, та встановлено наявність в розділі III ЧОРНА МЕТАЛУРІЯ, доменне виробництво наступної професій у даному списку, а саме: машиністи кранів металургійного виробництва.
Судом було досліджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року, та встановлено наявність в розділі III ЧОРНА МЕТАЛУРІЯ, доменне виробництво наступної професій у даному списку, а саме: машиністи кранів металургійного виробництва.
Крім цього суд зазначає, що в трудовій книжці позивача міститься запис від 29.12.2006 року щодо атестації робочого місця позивача.
Також судом було досліджено постанови про атестації робочих місць на підприємстві, на якому працювала позивача, №813 від 20.10.1994 року, №1269 від 25.12.2001 року, №992 від 29.12.2006 року, №461 від 03.09.2012 року та встановлено наявність відомостей про атестацію професії позивача, а саме: машиніст крана металургійного виробництва.
Таким чином суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача-2 в частині незарахування періодів роботи позивача з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача-1 зарахувати позивача до пільгового стажу по Списку №2 періоди роботи з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року.
Вирішуючи питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закону №1788-XII) в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.
Тому відмова пенсійного органу в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 53 років, мала страховий стаж роботи 35 років 08 місяців 09 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №2 - 28 років 00 місяців 21 день (з урахуванням періодів роботи з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року), з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.
А тому, враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про те, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047050030139 від 17.01.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 09.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином пенсія за віком позивачу підлягала призначенню з 09.01.2025 року, тобто з дня звернення за пенсією.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на той факт, що позивач набула беззаперечне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах суд доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 09.01.2025 року.
Отже вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які не підлягають задоволенню, є похідними, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047050030139 від 17.01.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку №2 періоди роботи з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 09.01.2025 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський