05 червня 2025 рокуСправа №160/3273/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі -позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
- скасувати рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії № 146450013360 від 16.02.2024, видане Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, Відділом призначення пенсій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії № 046450013360 від 08.03.2024;
- зобов'язати Відділ контролю за правильністю призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 31.01.2003 по 01.06.2003, з 11.09.2008 по 04.09.2009, період навчання в училищі з 01.09.1978 по 01.09.1979 рік в трудовий стаж та призначити пенсію за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 позовна заява була залишена без руху та у встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 12.03.2025 відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правом на подачу відзиву не скористалося.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/3273/2 на 30 днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 залучено до участі у справі відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Цією ж ухвалою розпочато розгляд адміністративної справи №160/3273/25 спочатку та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірних рішень № 146450013360 від 16.02.2024 та № 046450013360 від 08.03.2024 відповідно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позовна заява була залишена без руху, позивачу надано п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску
На виконання ухвали від 20.05.2025 про залишення позовної заяви без руху, 02.06.2025 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що позивач мала труднощі зі збором інформації про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком, за станом здоров'я не працює, тимчасово виїжджала з родиною за межі регіону у зв'язку з повномасштабними бойовими діями, не мала коштів на підготовку позовної заяви, сплати судового збору, а тому просила поновити строк на подачу позовної заяви.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відтак, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що рішення від 16.02.2024 № 146450013360 ГУ ПФУ в Київській області позивач отримала 16.02.2024, а рішення від 08.03.2024 № 046450013360 ГУ ПФУ в Закарпатській області вона отримала 11.03.2024.
Отож, з моменту отримання оскаржуваних рішень позивач дізналася про порушення свого права.
Звернувшись до суду з цим позовом 03.02.2025 (дата відправлення на конверті 31.01.2025), позивач пропустила визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження двох рішень органів ПФУ.
У клопотанні про поновлення строку для подачі позову, позивач зазначає, що мала труднощі зі збору інформації про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком, за станом здоров'я не працює, тимчасово виїжджала з родиною за межі регіону у зв'язку з повномасштабними бойовими діями, не мала коштів на підготовку позовної заяви, сплати судового збору, а тому просила поновити строк на подачу позовної заяви.
До клопотання не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.
Також, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Відтак, суд вважає, що позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.
Згідно з приписами ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, виявлені після відкриття провадження у справі, у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Згідно ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Виявлені судом недоліки позбавляють суд можливості продовжувати розгляд цієї справи.
Суд зауважує, що у позивача був достатній строк для усунення недоліків.
Подальший розгляд цієї справи без усунення недоліків, описаних в ухвалі суду є неможливим, недоліки не усунуті, відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.160, 161, ч.15 ст.171, п.7 ч.1 ст.240, ст.241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець