04 червня 2025 рокуСправа №160/32277/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Синельниківської районної ради Дніпропетровської області про роз'яснення судового рішення у справі №160/32277/24, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/32277/24 за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до Синельниківської районної ради Дніпропетровської області, третя особа: Межівська селищна рада про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, зокрема, зобов'язано Синельниківську районну раду Дніпропетровської області забезпечити розгляд та вирішення по суті клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.10.2024 року №8336/103/05-2024.
21 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про роз'яснення судового рішення, яка надійшла від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що виконавчий комітет у Синельниківській районній раді Дніпропетровської області, як і у інших районних та обласних радах, відсутній, згідно вищезазначених законодавчих актів. А функції виконавчого комітету покладено на районну державну адміністрацію. Наголошуємо, що ведення службового житлового обліку не належить до повноважень районної ради (згідно ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»), а рішення суду покладає обов'язок, який фактично і юридично не може бути виконаний в межах компетенції відповідача, у зв'язку з відсутністю виконавчого комітету. Таким чином, на практиці виникає об'єктивна неможливість виконання рішення суду, з огляду на відсутність передбачених законом механізмів його реалізації саме на рівні районної ради.
Відповідач просить суд:
- надати роз'яснення рішення Адміністративного окружного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року у справі № 160/32277/24 в частині виконання покладеного обов'язку з урахуванням відсутності виконавчого комітету у Синельниківській районній раді, та відсутності повноважень голови виконавчого комітету у голови районної ради;
- уточнити суб'єкта, уповноваженого на реалізацію рішення суду в частині постановки житла на службовий облік, а також механізм такого виконання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року призначено заяву про роз'яснення судового рішення до розгляду в порядку письмового провадження.
02 червня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що як свідчить подана заява про роз'яснення судового рішення, Синельниківська районна рада Дніпропетровської області просить роз'яснити судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі 160/32277/24 лише тому, що Синельниківська районна рада Дніпропетровської області, як вважає позивач в порушення вимог статей 11 та 55 Закону України «Про місцеве самоврядування» не створила виконавчий комітет Синельниківської районної ради Дніпропетровської області. Крім того, звертаємо увагу суду, що текст резолютивної частини вказаного рішення суду труднощів для розуміння не викликає, суть його є зрозумілим та не двозначним, а заява Синельниківської районної ради Дніпропетровської області про роз'яснення судового рішення не містить жодних доводів про те, що певні частини рішення викликають труднощі в його розумінні та фактично зводиться до незгоди з судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі 160/32277/24.
04 червня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення пояснення, які надійшли від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що за ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не стосується районних та обласних рад. В ній зазначається що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. В районних та обласних радах виконавчі комітети не створюються.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Передусім суд зазначає, що системне тлумачення положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз'ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.02.2022 року у справі №160/3964/20.
Роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.10.2023 року у справі №640/23825/20.
Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення. Із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №806/984/18.
Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (№2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Надаючи правову оцінку рішенню Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, суд приходить до переконання, що воно постановлено у межах заявлених позовних вимог, резолютивна частина викладена чітко і зрозуміло та повністю узгоджується із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому розширеного тлумачення шляхом роз'яснення цього судового рішення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Відповідач безпідставно просив уточнити "Уточнити суб'єкта, уповноваженого на реалізацію рішення суду в частині постановки житла на службовий облік, а також механізм такого виконання", оскільки рішенням суду покладено зобов'язання на індивідуально визначеного суб'єкта, жодна неоднозначність чи незрозумілість щодо суб'єкта, який на виконання рішення суду має вчиняти відповідні дії відсутня. В свою чергу встановлення способу вчинення таких дій не є питанням, яке вирішується в рамках процедури роз'яснення рішення суду.
Подана заява про роз'яснення судового рішення фактично стосується обставин виконання рішення суду, при цьому відповідачем жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено конкретних неоднозначностей у розумінні обсягу зобов'язань, які покладені на нього рішенням суду, в т.ч. не наведено принаймні два взаємовиключних варіанта поведінки на виконання рішення суду, а також не підтверджено існування перешкод у здійсненні відповідних однозначних для розуміння дій, які відповідач зобов'язаний вчинити на виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Синельниківської районної ради Дніпропетровської області про роз'яснення судового рішення у справі №160/32277/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко