04 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1897/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - ГУ ПФУ у м. Києві, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 10.12.2024 №032450002260 про відмову в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 починаючи з моменту подачі заяви від 02.12.2024.
В обґрунтування позову позивач вказала, що 02.12.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі ЗУ №345).
Зазначив, що згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності його документи для зміни пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ у м. Києві. Рішенням ГУ ПФУ у м. Києві від 10.12.2024 №032450002260 йому відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням віку з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.
З урахуванням наведеного позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач 1 позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, вказавши, що позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по третій групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058) з 23.08.2019.
Зауважив, що відповідно до абз. 4 ч.1 ст.24 Закону № 1058 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону № 1788 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Вважають, що до ОСОБА_1 не застосовується пільгове зарахування періоду перебування на інвалідності до пільгового стажу, оскільки це зарахування застосовується саме для накопичення права на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а не для призначення та перерахунку пенсії по інвалідності у певному розмірі.
У відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги не визнали та просили відмовити у позові. Вказали, що відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI ( далі ЗУ №345) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних робот ах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Зазначили, що ГУ ПФУ у м. Києві розглянуті документи що містяться в електронній пенсійній справі гр. ОСОБА_1 та встановлено, що пільговий стаж на підземних роботах за Списком № 1 (пункти "а", "б", "в" розділу І підрозділу І), який можливо взяти в розрахунок становить 12 років 29 днів.
Вважають, що пенсійним органом правомірно відмовлено гр. ОСОБА_1 згідно заяви від 02.12.2024 № 4256 щодо перерахунку пенсії, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі ЗУ №345) у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу провідних професій.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 23.08.2019 відповідно до Закону № 1058-IV.
02.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про перерахунок його пенсії, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі ЗУ №345).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у м. Києві, рішенням якого від 10.12.2024 №032450002260 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності 3 групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком. Тут же зазначено, що відповідно до доданих до заяви документів пільговий стаж складає - 12 років 29 днів.
Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ у м. Києві протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом №1058-IV.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку; роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом 1, 3 статті 28 Закону №1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється діяЗакону України"Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
На підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів спрямований Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI(далі Закон №345-VI).
Згідно статті 8 Закон №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 8 Закону №345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17, від 26.05.2020 року у справі №205/8712/16-а.
При цьому сторонами не заперечується перебування позивача на пенсії по інвалідності з 23.08.2019.
Суд зазначає, що згідно з частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 року у справі №185/8991/16-а.
Позивач обґрунтовує поширення на нього гарантії згідно абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV із застосуванням ст. 24 Закону №1058-IV та ст. 56 Закону №1788-ХІІ до його періоду перебування на пенсії по інвалідності, оскільки після такого застосування пільговий стаж позивача відповідатиме умовам застосування відповідних пільг.
Водночас, умовою виплати пенсії у розмірах, встановлених статтею 8Закону №345 та абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058, є призначення пенсії за віком. У тому числі на пільгових умовах.
Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 по справі №392/17/17 зазначено, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей13,14 Закону № 1788-ХІІ. Отже, що до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.
Законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи саме для призначення пенсії, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право саме на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.
Суд звертає увагу, що в цій справі позивач отримує пенсію по інвалідності, а в його заяві від 02.12.2024 відсутнє прохання про переведення його на пенсію за віком (в т.ч. на пільгових умовах), натомість вказано прохання «здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, з урахуванням періоду перебування на інвалідності, що вказує на прохання перерахувати розмір пенсії по інвалідності.
Отже, для позивача не застосовується пільгове зарахування періоду перебування на інвалідності до пільгового стажу, оскільки таке зарахування застосовується виключно для накопичення права на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а не для призначення пенсії по інвалідності у певному розмірі.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Аналогічна позиція викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі № 140/6213/24, від 03.04.2025 у справі № 140/5074/24.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідача відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич