05 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/14545/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Житомирські ласощі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Житомирські ласощі» (далі - ТОВ “ТД “Житомирські ласощі», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2020 №0274320409.
У позовній заяві позивач зазначає, що камеральна перевірка, на підставі якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена з порушенням строків, установлених п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та без належного вручення акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 86 ПК України. Так, позивач наголошує, що акт перевірки йому не вручався, що унеможливило реалізацію передбаченого п. 86.7 ст. 86 ПК України права на подання заперечень. Окрім того, на думку позивача, контролюючий орган вийшов за межі повноважень, визначених ПК України, оскільки своєчасність реєстрації податкових накладних не належить до предмета камеральної перевірки, а підлягає встановленню лише в межах документальної перевірки. Також зазначає, що за тими ж податковими накладними позивача вже було притягнуто до відповідальності попереднім податковим повідомленням-рішенням, а отже має місце повторне притягнення за одне і те саме порушення, що суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України та принципу “non bis in idem», закріпленому в ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В обґрунтування своєї позиції позивач також вказує, що відповідач не дотримався норм, які регламентують строки вручення акта перевірки, а також положень щодо строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, зокрема у редакції, чинній до внесення змін Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX.
Крім того, звертає увагу на математичну помилку в обрахунку штрафу, де за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму ПДВ 2?633?205,59 грн застосовано штраф у розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних - 263?320,59 грн, однак вірним обрахунком такого штрафу має бути сума 263?320,56 грн.
На підставі наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/14545/20, вирішено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/14545/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Житомирські ласощі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Цією ж ухвалою замінено у справі відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти її задоволення та зазначає, що камеральна перевірка проведена у відповідності до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 ПК України. Відповідач стверджує, що предметом камеральної перевірки, крім іншого, є й своєчасність реєстрації податкових накладних, а перевірка проводиться виключно на підставі податкової звітності та даних інформаційних систем, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН). В акті камеральної перевірки було встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму ПДВ 2?633?205,59 грн. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 №0274320409 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних - 263?320,59 грн.
Відповідач також вважає, що акт перевірки вручений належним чином шляхом направлення рекомендованим листом за податковою адресою платника відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України. У зв'язку з тим, що лист повернувся з позначкою “вибули», податковий орган вважає акт перевірки належним чином врученим.
Щодо доводів про повторне притягнення за одне і те саме правопорушення відповідач вказує, що попередні акти перевірки стосувалися інших періодів або накладених штрафів, і не містять ідентичного складу порушення, як у поточній справі. Крім того, відповідач вважає, що застосування санкцій не залежить від наявності вини платника, оскільки відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних встановлена імперативною нормою - п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
У додаткових поясненнях позивач знову порушує питання неправомірності проведення камеральної перевірки з виходом за межі повноважень, зокрема з точки зору строків давності (ст. 102 ПК України), та відсутності вручення акта перевірки, як це передбачено ст. 86 ПК України. Позивач зазначає, що перебіг строків для вручення актів та прийняття податкового повідомлення-рішення є критично важливим для дотримання прав платника податків. Додатково звертає увага на колізії у податковому законодавстві щодо строків давності, а також на наявність обставин воєнного стану, що перешкоджали своєчасному поданню пояснень. Врешті, позивач підкреслює, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на належному правовому підґрунті, а застосовані штрафи - повторні та безпідставні.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
21.01.2020 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ “ТД “Житомирські ласощі», результати якої оформлені актом №878/26-15-04-09-20/38092323. Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, які були складені у жовтні-грудні 2019 року, відповідальність передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 12.03.2020 винесено податкове повідомлення-рішення №0274320409, яким позивачу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 263?320,59 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно норм пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.
Відповідно до підпункту 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 ПК України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Пунктом 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Щодо тверджень позивача про те, що одні й ті ж самі податкові накладні були предметом попередніх перевірок, за результатами яких прийняті акти від 24.05.2019 року, №4485/26-15-12-07-20/38092323, від 05.02.2019 № 452/26-15-12-07-20/38092323, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач у позові, предметом перевірки податковим органом була перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ТОВ “ТД “Житомирські ласощі» за лютий-квітень 2019 року, за результатами якої було складено акт від 24.05.2019 №4485/26-15-12-07-20/38092323.
Також предметом перевірки податковим органом була перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ТОВ “ТД “Житомирські ласощі» за листопад 2017 року - грудень 2018 року, за результатами якої було складено акт від 05.02.2019 № 452/26-15-12-07-20/38092323.
В той час, в акті камеральної перевірки від 21.01.2020 №878/26-15-04-09-20/38092323
встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, які були складені ТОВ “ТД “Житомирські ласощі» у жовтні-грудні 2019 року.
Отже, матеріалами справи спростовується твердження позивача, що податковим органом було притягнуто ТОВ “ТД “Житомирські ласощі» до відповідальності двічі за одне й те саме порушення.
Щодо тверджень позивача про те, що камеральна перевірка, на підставі якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена з порушенням строків, установлених п. 76.3 ст. 76 ПК України, та без належного вручення акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 86 ПК України, а також те, що своєчасність реєстрації податкових накладних не належить до предмета камеральної перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, предметом камеральної перевірки може бути також своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, посилання позивача на те, що нормами Податкового кодексу України не передбачено встановлення своєчасності реєстрації податкових накладних у межах камеральної перевірки, а своєчасність реєстрації в ЄРПН може бути перевірена проведенням документальної перевірки, є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Як визначено пунктом 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відтак, камеральна перевірка у спірному випадку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних проводилася з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 19.02.2019 у справі №819/1569/16, зазначив, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень ст. 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних
Враховуючи зазначене, спірна камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН проводилася з дотриманням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Так, згідно із пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до пункту 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов'язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань.
Як зазначається в пункті 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.4 ст. 42 ПК України).
Як встановлено судом, акт камеральної перевірки від 21.01.2020 №878/26-15-04-09-20/38092323 був направлений податковим органом 22.01.2020 позивачу рекомендованим поштовим відправленням №0410714601427 за актуальною на той час податковою адресою ТОВ “ТД “Житомирські ласощі», а саме: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В, однак поштове відправлення повернулося до податкового органу з повідомленням від 27.02.2020 про причини невручення: “вибули».
Відповідач звертає увагу на те, що станом на час проведення перевірки та на момент направлення акта перевірки актуальною податковою адресою платника податків була саме: м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань платником податків змінено місцезнаходження 24.02.2020. Тобто, податковий орган станом на 22.01.2020 відправив акт перевірки на актуальну на той час податкову адресу позивача.
Враховуючи вищезазначені норми Податкового кодексу України, акт камеральної перевірки від 21.01.2020 №878/26-15-04-09-20/38092323 вважається належним чином врученим ТОВ “ТД “Житомирські ласощі».
Щодо тверджень позивача про те, що податковим органом неправильно розрахована сума штрафу, суд зазначає наступне.
Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив граничні терміни реєстрації податкових накладних, які були складені у жовтні-грудні 2019 року із затримкою строку реєстрації до 15 календарних днів 10% суми податку на додану вартість (2?633?205,59 грн).
Штраф 10% від суми податку на додану вартість 2?633?205,59 грн дорівнює 263?320,56 грн, проте в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2020 №0274320409 зазначено 263?320,59 грн.
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що в цій частині відповідачем допущено помилку в розрахунку штрафу, а саме нараховано більше 3-ьох копійок.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 №0274320409 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині нарахування суми штрафу у розмірі 3 копійок.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині суми штрафу 263?320,56 грн з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ТОВ “ТД “Житомирські ласощі» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення №3373 від 27.05.2020 про сплату судового збору у сумі 3949,82 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2020 №0274320409 щодо нарахування позивачу штрафу лише у сумі 3-ьох копійок, тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.03.2020 №0274320409 в частині нарахування штрафу у сумі 3 (трьох) копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Житомирські ласощі» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 9-11; ідентифікаційний код 38092323).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).
Суддя Н. В. Стецик