04 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4241/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Шацького районного споживчого товариства про зобов'язання вчинити дії,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - ГУ ДСНС у Волинській області, позивач) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 1), Шацького районного споживчого товариства (відповідач 2) про зобов'язання повністю зупинити експлуатацію магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, відповідно до пп. 44 п. 4 Положення про ГУ ДСНС у Волинській області, затвердженого наказом ДСНС України №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС від 29.03.2021 №167) (далі - Положення), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території бере участь у розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних та інших невідкладних робіт.
05.02.2025 виникла пожежа у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Власник будівлі Шацьке районне споживче товариство, який відповідно до договору оренди від 01.01.2025 №14 надав дану будівлю в оренду орендарю ФОП ОСОБА_2 .
Представник позивача зазначає, що перевіркою об'єкта відповідача 2 виявлено ряд особливо небезпечних порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. У свою чергу зауважень (заперечень) до проведеного огляду місця пожежі та складеного акта про пожежу та висновку від суб'єкта господарювання не надходили.
Зауважив, що недотримання вимог та правил у сфері пожежної і техногенної безпеки при експлуатації магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 призвело до виникнення пожежі, якою завдано матеріальні збитки. Продовження експлуатації будівлі магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які виявлені під час огляду місця пожежі можуть спричинити виникнення повторної пожежі та в подальшому призвести до трагічніших наслідків.
Просив зобов'язати повністю зупинити експлуатацію магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідачі правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
05.02.2025, орієнтовно о 10 годині 22 хвилини, виникла пожежа у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Власник будівлі Шацьке районне споживче товариство, який відповідно до договору оренди від 01.01.2025 №14 надав дану будівлю в оренду орендарю ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до даного договору забезпечення дотримання протипожежних вимог, норм та правил покладено на орендаря. Внаслідок пожежі знищено покрівля на площі 5 кв. м, перекриття на площі 1 кв. м, пошкоджено покрівля на площі 2 кв. м.
Згідно із висновком про причину виникнення пожежі від 06.02.2025, причиною виникнення пожежі є - порушення правил монтажу димаря. Під час огляду місця виникнення пожежі встановлено, що напередодні пожежі здійснювалось експлуатація тимчасової металевої печі, монтаж якої здійснений з порушення правил монтажу, а саме: металева димова труба прокладена через перекриття з горючих матеріалів без влаштованої перегородки з негорючих матеріалів розміром не менше 0,51 м. (пункт 2.12, глави 2 розділу IV ППБУ). Внаслідок сильного нагрівання димаря, відбулось займання горючих конструкцій елементів перекриття, через яку проходив димар, про що свідчать знищені конструктивні елементи.
За результатами встановлення порушення вимог пожежної безпеки ФОП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП та ст. 175-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 5 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1.
Керуючись абз. 11 п. 3 розд. V наказу МВС України від 24.07.2017 №621 «Про затвердження Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами» уповноваженою посадовою особою оформлено акт про пожежу який вручено на місці та висновок про причину виникнення пожежі який направлено до відділення поліції №1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області для здійснення слідчим попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час огляду місця пожежі на об'єкті виявлено ряд інших порушень (невиконання) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей, виникнення пожежі, майнових втрат, тощо, а саме:
- не обладнано блискавкозахистом будiвлю магазину вiд прямих попадань блискавки i вторинних її проявiв. (п.1.21 розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30 грудня 2014 року №1417 (далі - ППБУ). Відсутність пристроїв блискавкозахисту створює загрозу проходження електричного розряду - блискавки через об'єкт, що призведе до можливого ураження людини електричним струмом, а також до виділення теплоти на шляху проходження струму блискавки через об'єкт - виникнення пожежі/вибуху, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- примiщення магазину не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналiзацiєю, системою оповiщення про пожежу та управлiння евакуацiєю) вiдповiдно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 1.2 розділ V ППБУ).
Також, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (п.2 ст.57 КЦЗУ).
Зауваження (заперечення) до проведеного огляду місця пожежі, складеного акта про пожежу та висновку від суб'єкта господарювання не надходили.
У зв'язку з виявленими порушеннями вимог законодавства пожежної та техногенної безпеки ГУ ДСНС України у Волинський області звернулось з адміністративним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації магазину «Продукти» розташованого за адресою: Ковельський район, Шацька територіальна громада, с. Світязь, вул. Європейська, 16, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації зазначеного об'єкта суд керується такими нормативно-правовими актами.
За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
01.07.2013 набрав чинності Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ), який регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Приписами ст. 22, 55 КЦЗ обов'язок забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб'єктів господарювання.
Відповідно до пп. 44 п. 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території бере участь у розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних та інших невідкладних робіт.
Згідно п. 48 ч. 2 ст. 17-1 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 2 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 ДСНС здійснює єдиний облік пожеж з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, визначення витрат на їх гасіння, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння.
Як встановлено ст. 70 КЦЗ підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Відповідно до підпункту 3.3.5 пункту 3 договору оренди об'єкта нерухомості №14 вбачається, що орендар зобов'язаний забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил. Підпунктом 3.3.6 пункту 3 договору №14 передбачено, що орендар несе матеріальну відповідальність перед орендодавцем за збитки, заподіяні об'єкту оренди та/або нежитловому приміщенню, в якому розміщений об'єкт оренди, пожежею, що сталася з вини орендаря, або за збитки, завдані орендодавцеві невиконання (неналежним виконанням) умов цього договору.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги до Шацького районного споживчого товариства, як орендодавця заявлені безпідставно, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Суд зазначає, що відповідачем не надано суду беззаперечних доказів усунення у повному обсязі жодного порушення, оскільки суду не надано будь-яких доказів про безпосереднє виконання зазначених заходів.
Суд зауважує, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Разом з тим суд додає, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених ДСНС України у Волинській області, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).
При цьому, слід звернути увагу, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття загрози життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якою, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.01.2020 у справі № 640/4506/19.
Таким чином, судом встановлено, що недотримання вимог та правил у сфері пожежної і техногенної безпеки при експлуатації магазину «Продукти» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 призвело до виникнення пожежі, якою завдано матеріальні збитки. Продовження експлуатації будівлі магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (яка перебуває в оренді у Шацького районного споживчого товариства), з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які виявлені під час огляду місця пожежі можуть спричинити виникнення повторної пожежі та в подальшому призвести до трагічніших наслідків.
Як вже зазначалося судом, статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати повністю зупинити експлуатацію магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, стосовно заявлених вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 3 028,00 грн згідно із платіжним дорученням №513 від 16.04.2025 з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, місто Львів, вулиця Підвальна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 38627339) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Шацького районного споживчого товариства (44000, Волинська область, Шацький район, смт Шацьк, вулиця 50 років Перемоги, 93, ЄДРПОУ 32729400) про зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Зобов'язати фізичну особу-підприємець ОСОБА_1 повністю зупинити експлуатацію магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський