04 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2695/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) (далі - РСЦ МВС, відповідач) про зобов'язання ТСЦ МВС 0741 РСЦ МВС провести відповідну державну реєстрацію права власності на транспортний засіб Renault Master 2015 року випуску з номером кузова НОМЕР_1 за його власником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 придбав у Люблінського митно-фінансового управлінням в Білій Підлясці Республіки Польща автомобіль Renault Master, з номером кузова НОМЕР_3 року випуску. Даний транспортний засіб української реєстрації та був вилучений і вибув із власності колишнього власника на підставі вироку Окружного суду в Перемишлі, номер ІI К 50/23 від 26.03.2024 р та рішення апеляційної інстанції.
Зазначає, що 14.03.2025 звернувся до ТСЦ МВС 0741 РСЦ МВС із заявою про реєстрацію вищезгаданого автомобіля у його власність, однак 14.03.2025 отримав лист-відповідь про недостатність поданого пакету документів які підтверджують правомірність придбання транспортного засобу в інтерпретації пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 та рекомендацією надати копію рішення суду як викладено у пункті 8 вищезгаданого Порядку - «копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин».
Позивач уважає, що між ним та будь-ким відсутній спір про його право власності на придбаний автомобіль Renault Master, з номером кузова НОМЕР_1 , а лист-відповідь свідчить лише про факт неврегульованості методологічної бази нормативних документів з питань реєстрації транспортних засобів, та, водночас, містить рекомендацію щодо врегулювання такої правової прогалини, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-2).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 16).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 01.04.2025 позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що згідно із інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ), 15.01.2021 транспортний засіб марки RENAULT MASTER 2015 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору № РН-0000090 від 14.01.2021 укладеного в СГ, вантажно митної декларації № 043547 від 16.09.2020, акту огляду 7803/21/001508, сертифікат UA.011.04035-20.
Позивачем до територіального сервісного центру 0741 (на правах відділу села Струмівка, Волинська область) РСЦ ГСЦ МВС не було надано жодного документу, передбаченого пунктом 8 Порядку 1388, що стало підставою відмови в проведенні реєстраційної операції з транспортним засобом марки RENAULT MASTER, 2015 року випуску, з номером кузова НОМЕР_1 , а тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити (арк. спр. 19-22).
Від позивача на адресу суду 08.04.2025 надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 30-31).
За приписами частини другої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 162 КАС України передбачено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Однак, на переконання суду, ОСОБА_1 не надано доказів надіслання відповіді на відзив РСЦ МВС, що свідчить про недотримання вимог, встановлених частини другої статті 163 КАС України, а тому суд не приймає таку відповідь на відзив до розгляду.
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 13.03.2025 звернувся до ТСЦ МВС 0741 РСЦ МВС із заявою, у якій просив здійснити перереєстрацію на нього автомобіля Renault Master, 2015 року випуску, з номером кузова НОМЕР_1 , двигун 2299 см кубічних ДНЗ НОМЕР_4 (арк. спр. 12), до якої було долучено рішення (постанова) суду №ІІ К 50/23 від 26.03.2024 (арк. спр. 4-8), договір (фактуру) №RK/308000/25/000013 від 31.01.2025 з перекладом (арк. спр. 9-11).
Листом ГСЦ МВС №31/35/0741/Д-1256-1045-2025 від 14.03.2025 позивача було проінформовано про те, що наданий ним пакет документів не є достатнім, оскільки не підтверджує правомірність придбання транспортного засобу RENAULT MASTER, 2015 року випуску, з номером кузова НОМЕР_1 . Повідомлено, що для перереєстрації транспортного засобу відповідно до пункту 8 Порядку №1388 необхідно надати копію рішення суду, засвідчену в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року, випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин (арк. спр. 13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено частинами першою, третьою, четвертою статті 34 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон №3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Частиною одинадцятою статті 34 Закону №3353-XII встановлено обов'язок власників транспортних засобів та осіб, які використовують їх на законних підставах, зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають встановленим вимогам (частина дванадцята статті 34 Закону №3353-XII).
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком №1388.
Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
За приписами абзацу першого пункту 8 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Пунктом 8 Порядку №1388 також встановлено перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, та оформлені в установленому порядку і на підставі яких проводиться державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів. Такими є:
договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;
укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб'єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб'єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності);
укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою;
договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;
свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;
рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;
рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;
копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, оформлений в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру транспортних засобів підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
документи, що підтверджують придбання транспортного засобу для необхідності використання його під час проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних, розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до законодавства (крім транспортних засобів, не зареєстрованих у сервісних центрах МВС);
митна декларація за формою єдиного адміністративного документа відповідно до додатка I до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1987 року на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, оформлена відповідно до додатка 1 до Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 р. №953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2023 р., №87, ст. 5038) (далі - декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою);
акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 2 (для державної реєстрації транспортних засобів, що ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога, на підставі декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, набувачем гуманітарної допомоги);
договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу;
акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №985 (Офіційний вісник України, 2002 р., №29, ст. 1371);
акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність);
договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 Митного кодексу України;
договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться виключно за заявою власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах (їх представників), за умови надання документів, які підтверджують правомірність їх придбання, отримання, ввезення, митного оформлення, а також відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху. За змістом пункту 8 Порядку №1388 від підстав набуття прав на транспортний засіб залежить, які документи заявнику необхідно надати для підтвердження такого права.
За обставин цієї справи позивач, виконуючи вимоги щодо перереєстрації належного йому транспортного засобу Renault Master, 2015 року випуску, з номером кузова НОМЕР_1 , звернувся у встановленому порядку із заявою до сервісного центру МВС та при цьому надав документи для підтвердження набуття права власності на вказаний автомобіль (арк. спр. 12).
Натомість дії, про які йшлося в заяві, ТСЦ не вчинив, повідомивши листом №31/35/0741/Д-1256-1045-2025 від 14.03.2025 з покликанням на пункт 8 Порядку №1388 про необхідність надати копію рішення суду, засвідчену в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року, випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
Однак суд зауважує, що до заяви ОСОБА_1 долучив документи, які підтверджують порядок і підстави набуття ним права власності на транспортний засіб, про перереєстрацію якого йшлося у заяві.
З наданих документів слідує, що автомобіль Renault Master, 2015 року випуску, з номером кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , з ключами, свідоцтвом про реєстрацію конфісковано на користь Державної скарбниці, як речовий доказ у кримінальній справі про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), про що йдеться у постанові Окружного суду у Перемишлі №ІІ К 50/23. Копія постанови суду Республіки Польща з нотаріально посвідченими перекладами наявні в матеріалах справи (арк. спр. 4-8).
Представник відповідача зазначає, що відповідно до інформації, яка мітиться в ЄДРТЗ, 15.01.2021 транспортний засіб марки Renault Master 2015 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору № РН-0000090 від 14.01.2021 укладеного в ТОВ «Венчурі» (арк. спр. 25-27).
Суд зауважує, що вказаною вище постановою суду, вказаний автомобіль був вилучений у ОСОБА_2 та передано у власність держави (Державної скарбниці Республіка Польща).
Надалі між Люблінським митно-фінансовим управлінням в Білій Підляській (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір (фактуру) №RK/308000/25/000013 від 31.01.2025 про продаж автомобіля Renault Master 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 23 777,00 злотих (арк. спр. 9-11).
Із вказаного документа видно, що транспортний засіб не зареєстрований на території Республіка Польща та є власністю Державного казначейства на підставі остаточної постанови Окружного суду в Перемишлі №ІІ К 50/23 від 26.03.2024. Свідоцтво про реєстрацію, номерні знаки та картка транспортного засобу покупцю не видавалися.
Отже, договір (фактура) №RK/308000/25/000013 від 31.01.2025 разом із додатком вказують на те, що позивач придбав вказаний автомобіль за договором купівлі-продажу, укладеним з уповноваженим державним органом Республіки Польща.
Статтею 328 ЦК України установлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Частиною першою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведених положень закону слідує, що за загальним правилом право власності на рухому річ, яким є автомобіль, виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна, є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть у договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26.04.2023 у справі 569/20334/21).
Згідно з висновком у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №911/1278/20 (пункт 7.13) положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627-628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
У контексті наведеного є очевидним, що на підставі укладеного договору (фактури) №RK/308000/25/000013 від 31.01.2025, укладеного з Люблінським митно-фінансовим управлінням в Білій Підляській, у ОСОБА_1 виникло право власності на автомобіль Renault Master 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , який попередньо згідно з постанові Окружного суду у Перемишлі №ІІ К 50/23 від 26.03.2024 був вилучений та перейшов у власність Державного казначейства Республіки Польща. Зазначений договір не містить окремо визначених умов щодо передачі майна до покупця, тому у цьому випадку підлягають застосуванню загальні правила переходу права власності від продавця до покупця за договором купівлі-продажу.
Отже, позивачем надано документи, які підтверджують правомірність придбання ним (на підставах, не заборонених законом) вказаного транспортного засобу (умова, за якої транспортний засіб підлягає реєстрації на нового власника).
Маючи належні документи, які підтверджують набуття права власності за договором (фактурою) №RK/308000/25/000013 від 31.01.2025, де стороною - продавцем була іноземна держава в особі Люблінського митно-фінансового Управління в Білій Підляській, а з іншого позивач (покупець), а також за відсутності спору щодо підстав права власності, позивач не має обов'язку ще у судовому порядку доводити правомірність придбання транспортного засобу. У цьому разі слід керуватися загальними приписами ЦК України в питаннях доведення правомірності набуття права власності.
Суд уважає, що процитована у листі відповідача №31/35/0741/Д-1256-1045-2025 від 14.03.2025 норма пункту 8 Порядку №1388 щодо необхідності надання копії рішення суду, засвідченого в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин, не може бути застосована у випадку позивача, оскільки за приписами цивільного законодавства позивач є новим власником транспортного засобу, ідентифікаційні ознаки якого вказані у наданих ним документах, що підтверджують правові підстави набуття права власності. Спір між продавцем та покупцем за договором №RK/308000/25/000013 від 31.01.2025 відсутній, адже транспортний засіб фактично переданий ОСОБА_1 .
Окрім того, відсутні докази про наявність вимог інших осіб до позивача щодо витребування із його незаконного володіння транспортного засобу.
На думку суду, пункт 8 Порядку №1388 не охоплює випадку про підтвердження конкретними документами набуття громадянином України від іноземної держави права власності на транспортний засіб (який був вилучений/конфіскований у судовому порядку у попереднього власника), що не повинно бути надмірним тягарем для власника за договором, укладеним з органом публічної влади.
Втручання у право особи може бути виправданим, якщо воно не тільки «встановлено законом» та здійснено «згідно із законом», але й передбачається «якісним» законом. Тому якщо окремі положення закону не відповідають критерію «якість закону», то це зобов'язує суд застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону.
Оскільки власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби, а надані документи не дають підстав вважати, що ОСОБА_5 не є власником транспортного засобу Renault Master 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , то такий транспортний засіб за його заявою підлягає реєстрації (перереєстрації).
Зважаючи на межі позовних вимог, достатнім та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу Renault Master 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , на його власника ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок), який сплачений відповідно до квитанції про сплату №5912-2248-6570-8719 (арк. спр. 3).
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) (33024, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Вербова, будинок 39, ідентифікаційний код юридичної особи 45543373) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) провести перереєстрацію транспортного засобу Renault Master 2015 року випуску з номером кузова НОМЕР_1 , на його власника ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) судовий збір в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович