04 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3037/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) в розмірі 229694,94 грн на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/7860/21; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області виплатити позивачу недоодержану пенсію покійного чоловіка - ОСОБА_2 в розмірі 229694,94 грн. на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/7860/21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є дружиною військового пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Із листа відповідача видно, що за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі № 140/7860/21 стало відомо, що ОСОБА_2 . Пенсійний фонд України за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 заборгував пенсійні виплати в сумі 199 285,94 грн.
Окрім того, листом ГУ ПФУ у Волинській області та розрахунку суми, що підлягає виплаті, згідно додаткового рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 по справі № 140/7860/21 покійному чоловіку Пенсійний фонд України за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 заборгував пенсійні виплати в сумі 30 409,00 грн.
Тобто, загальна заборгованість із пенсійних виплат ОСОБА_2 складає - 229 694,94 грн (199 285,94 грн + 30 409,00 грн).
Вказує, що 24.01.2025 відповідач листом повідомив, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах № 140/7860/21 від 11.10.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та при зверненні у встановленому порядку осіб (членів сім'ї), визначених у статті 61 Закону України № 2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові із числа військовослужбовців і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина, а також члени сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Крім того вказано, що у разі вибуття або заміну сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну сторони чи третьої особи правонаступником, а тому має право вирішити це питання в судовому порядку.
Враховуючи такі дії протиправними позивач просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-5).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п'ятої, сьомої статті 262 КАС України (арк. спр. 18).
У відзиві на позовну заяву від 17.04.2025 №0300-0802-7/25990, який надійшов на адресу суду 28.04.2025 ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнає та зазначає, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 та від 10.11.2021 у справі №140/7860/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 в межах покладених судовим рішенням зобов'язань. Нараховано кошти на виконання згаданого рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 229 694,94 грн.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів кошти, нараховані за рішеннями суду у наведених справах залишаються невиплаченими за життя ОСОБА_2 (арк. спр. 21-2218).
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , є вдовою військового пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших», що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , скороченим актом свідоцтва про смерть (переклад з польської мови на українську мову), який складений на підставі свідоцтва про смерть №0664011/00/AZ/2022/228322 (арк. спр. 9-10).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/7860/21 позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку та виплати пенсії за вислугою років з 01.12.2019 відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 11.06.2021 №33/23-765д та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням раніше виплачених сум), відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 11.06.2021 №33/23-765д, із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також раніше виплачених сум.
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №140/7860/21 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням раніше виплачених сум), відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 11.06.2021 №33/23-765д, в розмірі 77 відсотків грошового забезпечення, із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також раніше виплачених сум.
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 24.01.2025 №1044-17232/М-02/8-0300/25 повідомлено, що особи, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті / знаходились на його утриманні, в тому числі і позивач, не звернулись із відповідною заявою до Пенсійного фонду України протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера, питання щодо отримання заборгованості за рішеннями суду від 11.10.2021 у справі №140/7860/21 та від 10.11.2021 у справі №140/7860/21 ОСОБА_1 має право оскаржити в судовому порядку (арк. спр. 15).
Уважаючи дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті суми пенсії та доплати, що підлягали виплаті ОСОБА_1 протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За змістом частини третьої цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
В силу абзацу 1 пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Тобто, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-VI та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частиною другою статті 52 Закону № 1058-ІV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічний підхід до правозастосування знайшов відображення в постановах Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 22.11.2023 у справі №420/1966/19, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.
Згідно частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачка є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що видно із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 (арк. спр. 9)
ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402; далі - Порядок № 3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 №10-1).
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка отримує пенсію у разі втрати годувальника та 10.12.2024 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою в порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ, тобто після спливу шестимісячного строку з дня смерті чоловіка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
За таких обставин, позивач, як дружина померлого пенсіонера та особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану за життя пенсію годувальника в порядку, встановленому частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ не у строк, встановлений законодавством.
Відтак, позивачкою недотримано строк звернення до пенсійного органу за недоотриманим за життя сумами пенсії, які підлягали виплаті чоловіку позивачки на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 у розмірі 229 694,94 грн.
Згідно пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.
Отже, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №340/9320/23 та від 22.04.2025 у справі №160/33699/24.
Одночасно суд уважає за належне додатково повідомити, що у випадку відмови органу Пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії (заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням рішення суду), це може бути підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовом за захистом права на спадкування в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 139, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович