про залишення позовної заяви без руху
04 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5925/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 9 035,62 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з цим позовом 26.05.2025, заявив позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 9 035,62 грн за видані йому предмети речового майна особистого користування, строки носіння яких не закінчились.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 №841 було призначено службове розслідування про заподіяння майнової шкоди державі внаслідок неналежного виконання обов'язків військової служби сержантом ОСОБА_1 .
Сержанта ОСОБА_1 за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, незбереження виданого йому в користування майна речової служби, що призвело до матеріальних збитків, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдані державі» за вчинення протиправних дій внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у сумі 9 035,62 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2024 №177 сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира бригади, звільненого наказом командира14 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 03.06.2024 №248-РС з військової служби у запас згідно підпункту “в» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання), з 18.06.2024 виключити із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, при звільненні з військової служби за сержантом ОСОБА_1 залишилась заборгованість, що складає 9 035,62 грн.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачу було відомо про наявність у відповідача заборгованості перед військовою частиною у сумі 9 035,62 грн на час його звільнення, а позивач звернувся до суду 26.05.2025 з порушенням тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другої статті 122 КАС України.
26.05.2025 разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строків для подання позовної заяви, у якій зазначив, що посадові особи військової частини постійно переміщались в районі виконання бойових завдань по території країни, у зв'язку з цим своєчасне пред'явлення позову стало неможливим та утрудненим. До заяви від 26.05.2025 додані витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 , які підтверджують факт перебування різних посадових осіб в районах виконання бойових дій.
Проте суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зауважує, що зміна помічників командира частини з правової роботи та виконання посадовими особами наказів командира військової частини НОМЕР_1 щодо переміщення в райони виконання бойових завдань по території країни не повинні перешкоджати виконанню іншими військовослужбовцями своїх посадових обов'язків.
Разом з тим, суд зазначає, що з 01.04.2024 по 26.11.2024 уповноважені особи, відповідно до наданих витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 , періодично прибували з відрядження в пункт постійної дислокації у АДРЕСА_1 , що дозволяло позивачу вчинити дії щодо сформування та подачі адміністративного позову до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що даною заявою про поновлення процесуальних строків для подання позовної заяви позивачем не наведено обставини, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
Крім того, як передбачено частиною першою статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою вказаної статті суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Проте в порушення зазначених вимог позивач не додав до позовної заяви доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, про що було складено акт про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 30.05.2025.
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків, шляхом подання (надіслання) суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску та доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви про поновлення строків для подання позовної заяви відмовити.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя С.Ф. Костюкевич