м. Вінниця
05 червня 2025 р. Справа № 120/15494/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 27.05.2024 №0133912405, №0133922405, №0133932405.
Ухвалою від 22.11.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
25.11.2024 представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 29.11.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що перевірку було проведено у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а за наслідками проведення перевірки було виявлено порушення позивачем податкового законодавства.
16.12.2024 представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якому наполягала на допущенні відповідачем порушень порядку призначення позапланової документальної перевірки та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 08.05.2025 судом було витребувано у відповідача додаткові докази.
27.05.2025 відповідачем було надано суду клопотання про долучення доказів на виконання вимог ували від 08.05.2025, в якому представник податкового органу, окрім іншого, повідомив суд, що ОСОБА_1 перед початком проведення позапланової невиїзної перевірки звичайним поштовим відправленням було направлено запит від 18.12.2023 №41269/6/02-32-24-14-27, відповідно до якого за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законодавством порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження з приводу обставин зазначених у запиті. Представник відповідача зауважив, що відповіді на вказаний запит від позивача не було отримано.
30.05.2025 представником позивача було надано пояснення щодо витребуваних судом доказів, поданих відповідачем разом із заявою від 27.05.2025. Зокрема, адвокат зазначала про не відповідність поданих доказів нормам податкового законодавства, та просила суд надати оцінку таким доказам як неналежним та недопустимим.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
На підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.02.2024 №812к посадові особи ГУ ДПС у Вінницькій області провели документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 03.05.2024 №17934/02-32-24- 05/ НОМЕР_1 (далі Акт перевірки від 03.05.2024), в якому зафіксовано порушення позивачем:
- п.44.1, п.44.3, ст.44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме незабезпеченням ФОП ОСОБА_1 терміну зберігання документації та документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів.
- п.181.1 ст.181 п.183.10 ст.183 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань.
- п.176.2 б. ст.176 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 року, не відображення сум нарахованих та виплачених доходів фізичним особам-підприємцям за 157 ознакою доходу.
На підставі Акту перевірки від 27.02.2024 відповідач прийняв:
1) податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0133912405, яким за порушення позивачем п.181.1 ст.181 п.183.10 ст.183 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (заниження суми податкових зобов'язань) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 538 355,60 грн.
2) податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0133922405, яким за порушення позивачем п.44.1, п.44.3, ст.44 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію на суму 1020,00 грн.
3) податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0133932405, яким за порушення позивачем п.176.2 б. ст.176 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію на суму 1020,00 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У відповідності до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 ПК України).
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Також положення підпункту 73.3.2. пункту 73.3 статті 73 ПК України передбачає, що запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У відповідності до абзацу 4 підпункту 73.3.4 пункту 73.3 статті 73 ПК України порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищезазначеного пункту Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010 №1245 (надалі Постанова №1245).
Відповідно до пункту 10 Постанови №1245 Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу.
У запиті зазначаються:
- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;
- підстави для надіслання запиту;
- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.»
За змістом пункту 42.1. статті 42 ПК України Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об'єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.
Направлення відповідного запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №815/2596/17.
Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.02.2024 №812к посадові особи ГУ ДПС у Вінницькій області провели документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.
Суд вказує, що на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2025 представником відповідача разом із клопотанням від 27.05.2025 було долучено запит від 18.12.2023 №41269/6/02-32-24-14-27, який за твердженнями сторони відповідача, був надісланий ОСОБА_1 простим поштовим відправленням.
Однак, на переконання суду, такий запит не відповідає пункту 42.1., пункту 42.2 статті 42, пункту 73.3 статті 73 ПК України, пункту 10 Постанови №1245, а відтак з точки зору податкового законодавства не може вважатись обов'язковим письмовим запитом контролюючого органу, що є підставою для призначення податковим органом позапланової документальної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки не містить переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, та не містить доказів надсилання та вручення його позивачу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень (контролюючим органом) не підтверджено дотримання порядку надсилання на адресу позивача (за його місцезнаходженням, податковою адресою) запиту про надання інформації від 18.12.2023, як і не підтверджено вручення такого запиту законному чи уповноваженому представникові позивача.
Недотримання відповідачем пункту 42.2. статті 42 ПК України в частині порядку надсилання відповідного запиту на адресу позивача, що ставить під сумнів обізнаність останнього про необхідність надання контролюючому органу запитуваної інформації, підтверджується змістом отриманого від представника відповідача клопотання від 27.05.2025, в якому останній вказав, що інформаційний запит від 18.12.2023 позивачу було направлено звичайним поштовим відправленням.
Суд розцінює відповідне пояснення представника відповідача, як свідчення неможливості податкового органу надати документальне підтвердження отримання суб'єктом господарювання вищезазначеного інформаційного запиту, в силу обраного відповідачем способу надсилання такого поштового відправлення.
Більшої ваги відповідні висновки суду набувають з урахуванням положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок №727).
За змістом пункту 1 розділу І Порядку №727 цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків (у розумінні статті 15 Податкового кодексу) (далі - платники податків) дотримання податкового, валютного законодавства, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - законодавство з єдиного внеску) та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 11 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №727 загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити такі дані: 11) інформацію про запити, які у разі потреби надані (надіслані) платнику податків або посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо.
В порушення вказаних вимог в акті від 03.05.2024 міститься чіткий перелік документів, що були використані під час проведення перевірки (п.1.15 розділу ІІ Акту від 03.05.2024), такого документу як запиту від 18.12.2023 №41269/6/02-32-24-14-27 у цьому переліку не наведено, як і в інших частинах Акту, що в свою чергу свідчить, що запит від 18.12.2023 №41269/6/02-32-24-14-27 не використовувався в процесі призначення та проведення перевірки позивача.
За таких обставин суд вказує на відсутність у керівника контролюючого органу правових підстав згідно підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України для призначення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 липня 2021 року у справі № 320/7159/19, законною є перевірка, призначенню якої передує направлення платнику податків запиту, який відповідає встановленим вимогам, та ненадання відповіді на складений у відповідності до вимог ПК України запит контролюючого органу (відповіді на законний запит).
Порушення вимог щодо складання, оформлення, надіслання запиту нівелюють його юридичну значимість та не створюють для платника податків будь-яких правових наслідків для цілей його виконання.
Тобто, платник податків не зобов'язаний виконувати, надавати відповідь на запит, який не відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушень, встановлених під час перевірки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що перевірка позивача була проведена за відсутності на те правових підстав, що свідчить про протиправність прийнятих за її наслідками індивідуальних актів та, як наслідок, необхідність скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 27.05.2024 №0133912405, №0133922405, №0133932405.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Позивачем при звернені до суду із цим позовом сплачено 5414,36 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції від 04.10.2024 та від 15.11.2024 про сплату судового збору в сумі 4914,36 грн та 500 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом, позовну заяву б/н від 18.11.2025 подано в електронній формі.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 540375,60 грн, а отже мало бути сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 - у розмірі 4323,00 грн, натомість сплачено - 5414,36 грн.
Таким чином, позивачем внесено на 1091,36 грн судового збору більше, аніж встановлено законом.
Як вказано в пункті 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, за відсутності клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору, таке питання судом не вирішується.
Тому витрати зі сплати судового збору, з урахуванням пониженої ставки судового збору, покладаються на відповідача в сумі 4323,00 грн, тоді як судовий збір в сумі 1091,36 грн слід залишити за позивачем.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4323,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 27.05.2024 №0133912405, №0133922405, №0133932405.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4323,00 (чотири тисячі триста двадцять три) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна