м. Вінниця
05 червня 2025 р. Справа № 120/8465/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-контракт» до Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління ДІАМ у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови
До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-контракт" (далі - ТОВ "Буд-контракт", позивач) до Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі управління ДІАМ у Вінницькій області (далі - ДІАМ, відповідч) про визнання протиправною та скасування постанови від 12.06.2024 за № 14-2024/02-01-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 136 260 грн.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2024 № 6 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2024.
Водночас, як вважає позивач, вказаний захід був проведений з грубими порушеннями вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення позапланових перевірок у сфері містобудівної діяльності та порядок розгляду справ за порушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, за відсутності належного і своєчасного повідомлення ТОВ "Буд-контракт" про проведення перевірки, з перевищенням передбаченого законодавством строку перевірки та без присутності уповноваженого представника товариства.
Крім того, позивач зауважує, що ТОВ "Буд-контракт" як підрядник виконувало лише будівельні роботи, а не підготовчі роботи.
Ухвалою суду від 03.07.2024 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).
18.07.2024 відповідачем подано клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву, яке обґрунтовується воєнним станом в Україні, а також відсутністю всіх додатків до позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", що перешкодило своєчасному оформленню заперечень на доводи та аргументи позивача.
Оцінюючи подане клопотання, суд вказує наступне.
Відповідно до частини 5 статті 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З аналізу наведеного видно, що пропущений процесуальний строк може бути продовжений судом.
Суд вважає, що пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.
Відтак, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін, суд доходить висновку про необхідність продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву.
23.07.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви ТОВ "Буд-контакт" без розгляду. Відповідач посилається на те, що всупереч вимогам процесуального закону позивач не зазначив у позовній заяві відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету. Водночас у підсистемі "Електронний суд" відсутні дані щодо реєстрації товариства. Отже, позивач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету, що дає підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
02.08.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника ТОВ "Буд-контакт", в якій повідомляється про наявність у товариства зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.
Суд звертає увагу, що зазначений факт підтверджується відомостями з КП "ДСС".
Отже, позивач самостійно усунув недоліки, які відображені відповідачем, а відтак клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
20.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначає, що згідно з наказом Мінрегіону від 15.04.2024 № 323 відповідно до пункту 2 Постанови № 303 ДІАМ наказано здійснити в установленому порядку позапланову перевірку в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, розташованому за адресою: Україна, Вінницька область. Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41. Відтак на підставі наказу ДІАМ прийнято наказ від 25.04.2024 № 64 "Про проведення позапланової перевірки", яким затверджено проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області" за вищезазначеною адресою з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктом містобудування, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Позивачу листом надіслано повідомлення про проведення позапланового заходу від 15.05.2024 № 527/02/12/24 з проханням направити з 22 травня 2024 року по 04 червня 2024 року свого уповноваженого представника на об'єкт будівництва відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", абз. 1 п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Також у повідомленні було зазначено вимогу надати копії документів згідно з переліком та забезпечити присутність суб'єкта містобудування або його представника.
22.05.2024 відбувся виїзд головних інспекторів на об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки. Прибувши на об'єкт будівництва головними інспекторами встановлено, що представник ТОВ "Буд-контракт", яке було належним чином повідомлене про дату та час проведення перевірки (що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та телефонограмами № 1, № 2, № 3), не прибув. Відповідно особа, уповноважена представляти інтереси товариства, була відсутня під час проведення перевірки на об'єкті будівництва, чим не забезпечено безперешкодний доступ до місця будівництва об'єкту та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
04.06.2024 складений Акт № 6 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які 04.06.2024 надіслані рекомендованим листом з повідомленням та описом вкладення на адресу позивача. Також телефонограмою директора ТОВ "Буд-контракт" повідомлено про можливість ознайомитися, підписати та отримати примірники вказаних документів.
06.06.2024 позивачу було надіслано повідомлення щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2024 № 638/02/12-24 та про необхідність прибути директору товариства або уповноваженій особі 12.06.2024 року о 11 год 00 хв до Управління ДІАМ у Вінницької області для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Додатково 11.06.2024 головним інспектором Управління ДІАМ у Вінницької області директора ТОВ "Буд-контракт" було повідомлено телефонограмою № 9 про розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Тобто позивач був належно повідомлений про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та не з'явився.
Постановою № 14-2024/02-1-10 від 12.06.2024 ТОВ "Буд-контракт" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф в розмірі 136260 грн. Таку постанову 13.06.2024 надіслано цінним листом з описом вкладення на адресу товариства.
Відповідач зауважує, що у відповідності до п. 4.13.1 ДБН 3.2-3-2009 у разі одночасного виконання робіт генпідрядником і субпідрядниками (підрядниками) забезпечення виконання заходів з охорони праці загального характеру (улаштування огорожі будівельних майданчиків, зон дії небезпечних факторів, дверних прорізів ліфтових та вентиляційних шахт, технологічних прорізів у перекриттях, покриттях тощо; улаштування захисних козирків і сіток, забезпечення місць загального користування освітленням та плакатами з безпеки праці, знаками безпеки) є обов'язком генпідрядника.
Відповідач стверджує, що він діяв у межах своїх повноважень та у встановленому законодавством порядку, надавши позивачу своєчасні та належні повідомлення про заплановані заходи, а також виконав усі необхідні дії щодо інформування позивача про заплановані перевірки, розгляд справи та інші заходи, використовуючи як поштові повідомлення, так і телефонограми. Натомість факт відсутності керівника на робочому місці через відпустку не впливає на правомірність дій ДІАМ, оскільки відповідальність за забезпечення належної комунікації та реагування на офіційну кореспонденцію лежить на самому суб'єкті господарювання.
21.08.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав вимоги даного позову. Зазначив, що представником відповідача описується невідповідність інформаційного стенду вимогам законодавства, водночас не міститься жодних посилань на нормативно-правові документи, які б зобов'язували саме підрядника, а не замовника встановлювати такий стенд. Також зауважує, що представник відповідача зазначає, що на об'єкті не встановлено огорожі, натомість на фототаблиці, яка додається відповідачем містяться світлини огорожі, окремі секції якої зняті. Позивачу невідомо, хто і коли зняв дані секції. Територія, прилегла до будівництва, використовується постійно самим ліцеєм. Представник позивача вказує на обов'язок саме замовника, а не підрядника, здійснювати огородження і охорону у таких випадках.
Крім того, звертають увагу на принцип дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), закріплений в п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України. Нове будівництво захисної споруди Іллінецького ліцею №1 здійснюється за бюджетні кошти, на замовлення комунального закладу у період дії правового режиму воєнного стану, в період реально існуючої загрози ракетних обстрілів з метою забезпечення елементарних умов безпечного навчального процесу дітей. Кошторисний прибуток за договором №77 від 25.09.2023 становить всього лиш 304262, 13 грн., тобто втричі менше, ніж сума сукупних штрафних санкцій, застосованих ДІАМ до ТОВ «Буд-контракт».
26.08.2024 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що навіть якщо директор ТОВ "Буд-контракт" був у плановій відпустці, то це не є підтвердженням того, що останній неналежно та несвоєчасно був повідомлений про проведення перевірки. Щодо інформаційного стенду який міститься на об'єкті будівництва, то представник відповідача вказує, що на стенді обов'язково має міститися двовимірний матричний штрих код, зчитування якого відповідним сканером та/або розпізнавання програмними засобами надає актуальну інформацію про об'єкт будівництва, який міститься в Реєстрі будівельної діяльності, у тому числі про орган архітектурно-будівельного контролю.
Разом з тим, відповідач вважає, що оскаржувані в межах даної справи протоколи, постанови та приписи складені обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень законних прав позивачів в процесі їх вчинення.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що до ДІАМ надійшло звернення Рахункової палати від 28.12.2024 за № 18-699, зареєстроване ДІАМ 28.02.2024 за № 4932/07-24, щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область.
У зверненні Рахункової палати зокрема зазначено, що під час проведення аудиту в Іллінецькому ліцеї №1 Іллінецької міської ради Вінницької області (далі - Ліцей № 1) встановлено, що відповідно до вимог Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 419 (далі - Порядок та умови № 419), наказом Вінницької області військової адміністрації від 22.05.2023 № 725 (далі - Наказ № 725) затверджено перелік проектів, передбачених пунктом 3 Порядку та умов № 419, у закладах загальної середньої освіти Вінницької області, серед яких "Будівництво захисної споруди Іллінецького ліцею № 1".
Відповідно до розробленої та затвердженої наказом Ліцею № 1 від 25.09.2023 № 86 проектно-кошторисної документації щодо об'єкта будівництва визначено клас наслідків-СС2.
В подальшому Ліцеєм № 1 (далі - Замовник) укладено договір на виконання будівельних робіт від 25.09.2023 № 77 (далі - Договір № 77) з ТОВ "Буд-контакт" (далі - Підрядник), відповідно до якого Підрядник зобов'язаний виконати роботи на об'єкті "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Україна, Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41".
Станом на 01.01.2024 за укладеним Договором № 77 на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт Ліцеєм № 1 сплачено 9281,3 тис., грн без ПДВ, в т. ч. за рахунок коштів субвенції - 6650,0 тис., грн та за рахунок коштів місцевого бюджету - 631,3 тис. грн. Аудитом встановлено, що підрядником ТОВ "Буд-контакт" протягом серпня-грудня 2023 року виконувались будівельні роботи на території Ліцею № 1 за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги пункту 1 статті 37 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності".
Враховуючи, що протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах дозволено виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, ДІАМ звернулося 05.04.2024 з відповідним листом за № 358/02/12-24 до Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон, Міністерство).
Згідно з наказом Мінрегіону від 15.04.2024 № 323 відповідно до пункту 2 Постанови № 303 Міністерство наказало ДІАМ забезпечити в установленому порядку здійснення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, розташованого за адресою: Україна, Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41.
Відтак на підставі наказу ДІАМ прийнято наказ від 25.04.2024 № 64 "Про проведення позапланової перевірки", яким затверджено проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Україна, Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41" щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктом містобудування законності будівництва, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Листом від 15.05.2024 № 527/02/12/24 ТОВ "Буд-контракт" інформовано про проведення позапланового заходу та запропоновано з 22 травня 2024 року по 04 червня 2024 року направити на об'єкт будівництва свого уповноваженого представника. Крім того, у листі вказано на необхідність надання копій документів (за переліком) та забезпечити присутність суб'єкта містобудування або його представника за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41.
Вказане повідомлення було направлене як на адресу товариства (22700, Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Європейська, 78) цінним листом з описом вкладення (№ 0113303765564), так і на адресу об'єкта будівництва (Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41) (№ 0113303765580), що підтверджується копіями фіскальних чеків, роздруківкою трекінгів Укрпошти та повідомленням про вручення відправлень.
22.05.2024 відбувся виїзд головних інспекторів ДІАМ на об'єкт будівництва за вищезазначеною адресою, якими після прибуття на місце встановлено, що представник ТОВ "Буд-контракт" відсутній та не з'явився. Водночас для проведення позапланової перевірки товариством не надано належним чином завірених документів та інформації з підтверджуючими матеріалами відповідно до повідомлення про проведення позапланового заходу від 15.05.2024 № 529/02/12-24.
Про проведення перевірки позивача інформовано додатково телефонограмами від 23.05.2024 № 1 та № 2 та від 27.05.2024 № 3. Під час телефонного спілкування директор товариства Жмуцький О.Г. (далі - директор) зазначив інспекторам, що він не може виконати вимогу щодо надання документів та інформації з підтверджуючими матеріалами, оскільки знаходиться у відпустці, а інша уповноважена особа на представлення інтересів товариства відсутня.
Разом з тим, під час проведення перевірки 22.05.2024 Замовником будівництва, а саме директором Іллінецького ліцею №1 Іллінецької міської ради Вінницької області були частково надані документи та інформація щодо об'єкта будівництва. Опрацювавши такі документи та інформацію, інспекторами встановлено, що будівництво об'єкта здійснюється без дозволу на виконання будівельних робіт, а дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт серед документів наданих посадовими особами на об'єкт будівництва не виявлено.
Так, під час проведення позапланової перевірки посадовими особами на об'єкті будівництва та візуального огляду встановлено, що за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький р-н, Вінницька обл., ведеться будівництво на території Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області, виконано будівельні роботи, а саме: здійснено проведення земляних робіт з вибору ґрунту глибиною до 3 м, улаштування фундаменту, залізобетонних стін перегородок та перекриття, та відсутня конструкція захисної огорожі будівельного майданчика відповідно до п. 6.2.1 ДБН "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення".
Також, посадовими особами було встановлено, що на території будівництва розміщено паспорт об'єкта (стенд) на якому була така інформація: Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41. Замовник: Іллінецький ліцей № 1 Іллінецької міської ради. Генеральний підрядник: ТОВ «БУД-КОНТРАКТ». Генеральний проектувальник: Мазур Д.О., Інженер технічного нагляду: Бондар О.А. Експертний звіт: № 04-07-0353 від 19 вересня 2023 р. Початок робіт: I етап - 25 вересня 2023 р. - 31 грудня 2023 р. Закінчення робіт: II етап - 01 січня 2024. - 01 листопада 2024 р.
При візуальному огляді стенду посадовими особами встановлено невідповідність встановленого стенду до встановлених законодавством вимог щодо його наповнення.
23.05.2024 відповідачем додатково перевірено інформацію в реєстрі будівельної діяльності щодо дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкт будівництва за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41. Відповідно до відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку "місце знаходження об'єкта Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41" - "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Україна, Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41" документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт - відсутні.
31.05.2024 головними інспекторами додатково перевірено інформацію в Реєстрі будівельної діяльності щодо дозвільних документів на інформацію в Реєстрі будівельних робіт на об'єкт будівництва "місце знаходження об'єкта Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41" - "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Україна, Вінницька область. Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41" та з'ясовано, що в реєстрі наявна така інформація: "видано ДІАМ дозвіл на виконання будівельних робіт від 27.05.2024 за № ІV 012240522502 щодо об'єкта будівництва "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Україна, Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41" замовник: Іллінецький ліцей № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області, генеральний підрядник ТОВ "Буд-контракт", клас наслідків (відповідальності) СС2".
Надалі головним інспектором Управління ДІАМ у Вінницької області сформовано повідомлення від 30.05.2024 № 600/02/12-24 про необхідність прибути директору товариства або уповноваженій особі 04.06.2024 о 11 год 00 хв до Управління ДІАМ у Вінницької області для ознайомлення та вручення акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Вищевказане повідомлення про ознайомлення та вручення акта було надіслано цінним листом з описом вкладення (№ 0113303814638), а також додатково головним інспектором Управління ДІАМ у Вінницької області було повідомлено директора товариства телефонограмою № 5 від 31.05.2024.
04.06.2024 (в останній день перевірки) складено акт перевірки та протоколи, про що телефонограмою повідомлено директора товариства та запропоновано ознайомитися, підписати та отримати примірники цих документів.
Також 04.06.2024 складений Акт № 6 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які 04.06.2024 надіслані рекомендованим листом з повідомленням та описом вкладення на адресу позивача.
Крім того, 04.06.2024 відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
У приписі від 04.06.2024 виданому позивачу зазначено, що з метою усунення виявлених порушень, потрібно усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький р-н, Вінницька обл. шляхом встановлення огородження будівельного майданчика у термін до 11.06.2024 та шляхом встановлення інформаційного стенда вимогам законодавства до 11.06.2024.
06.06.2024 позивачу було надіслано повідомлення щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2024 № 638/02/12-24 про необхідність прибути директору ТОВ "Буд-контракт" або уповноваженій особі 12.06.2024 о 11 год до Управління ДІАМ у Вінницької області для розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Вказане повідомлення щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було надіслано рекомендованим цінним листом з описом вкладення 06.06.2024.
Позивач на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не з'явився.
Постановою № 14-2024/02-1-10 від 12.06.2024 ТОВ "Буд-контракт" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 136260 грн.
13.06.2024 на адресу позивача надіслано цінним листом з описом вкладення постанову № 14-2024/02-1-10 від 12.06.2024 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
17.06.2024, про що зазначає позивач, товариство отримало листи ДІАМ в поштовому відділенні Укрпошти, оскільки директор перебував у плановій відпустці та не міг раніше отримати відповідні поштові відправлення.
Відтак позивач наголошує на тому, що про проведення перевірки ТОВ "Буд-контракт" не було повідомлено завчасно і належним чином, про початок позапланової перевірки йому також не було відомо, як наслідок перевірка розпочалась без участі представників товариства. Водночас про факт проведення перевірки, яка розпочалась 22.05.2024, директора Жмуцького О.Г. сповіщено телефоном лише опівдні 23.05.2024 (на 2-й день перевірки).
Крім того, позивач зауважує, що невчасне і неналежне повідомлення про проведення перевірки позбавило ТОВ "Буд-контракт" можливості реалізувати своє право бути присутнім під час перевірки та надавати відповідні пояснення/клопотання щодо обставин, які перевіряються, у зв'язку з перебуванням директора у плановій щорічній відпустці з 14.05.2024 до 15.06.2024. Тому лише 17.06.2024 (перший робочий день після виходу директора з відпустки) в поштовому відділенні Укрпошти 22700 (м. Іллінці) отримано 5 рекомендованих листів, адресованих ТОВ "Буд-контракт". Фактично лише під час отримання з'ясовано, що ці листи надсилались від ДІАМ, адже в інформаційних повідомленнях Укрпошти відомості про відправника не зазначаються.
Також позивач вважає, що ТОВ "Буд-контракт" не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що призвело до прийняття незаконної постанови № 14-2024/02-1-10 від 12.06.2024.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та заявленим позовним вимогам, суд керується такими мотивами.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон № 3038-VІ).
За змістом статті 41 названого Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
За нормами частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VІ експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Як закріплено у пункті 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок № 553).
За нормами пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
У відповідності до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
За нормами пункту 12 цього ж Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:
- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;
- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;
- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).
Відповідно до положень пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
За положеннями пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку № 553).
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).
За правилами пункту 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку № 553).
За визначенням у статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
За змістом абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом № 208/94-ВР (Порядок № 244).
За положеннями пункту 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку № 244).
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування (пункт 10 Порядку № 244).
За нормами пункту 13 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (пункт 15 Порядку № 244).
Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (пункт 16 Порядку № 244).
У відповідності до пункту 17 Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (пункт 19 Порядку № 244).
Згідно із пунктом 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:
1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);
2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).
Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт:
на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:
на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Судом встановлено, що листом від 15.05.2024 № 527/02/12/24 позивача було повідомлено про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з проханням забезпечити з 22 травня 2024 року по 04 червня 2024 року присутність уповноваженого представника товариства на об'єкті будівництва.
22.05.2024 головні інспектори Управління ДІАМ здійснили виїзд на об'єкт будівництва за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41, для проведення позапланової перевірки. В ході перевірки, серед іншого, встановлено, що за вказаною адресою ведеться будівництво на території Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області, виконано будівельні роботи, а саме: здійснено проведення земляних робіт з вибору ґрунту глибиною до 3 м, улаштування фундаменту, залізобетонних стін перегородок та перекриття, та відсутня конструкція захисної огорожі будівельного майданчика відповідно до п. 6.2.1 ДБН "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення".
Крім того на території будівництва розміщено паспорт об'єкта (стенд) на якому була така інформація: Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 41. Замовник: Іллінецький ліцей № 1 Іллінецької міської ради. Генеральний підрядник: ТОВ «БУД-КОНТРАКТ». Генеральний проектувальник: Мазур Д.О., Інженер технічного нагляду: Бондар О.А. Експертний звіт: № 04-07-0353 від 19 вересня 2023 р. Початок робіт: I етап - 25 вересня 2023 р. - 31 грудня 2023 р. Закінчення робіт: II етап - 01 січня 2024. - 01 листопада 2024 р. При візуальному огляді стенду, посадовими особами, встановлено невідповідність даного стенду до встановлених законодавством вимог щодо його наповнення.
За результатами перевірки 04.06.2024 складено Акт № 6, а також протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушень. Ці документи того ж дня було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача.
06.06.2024 позивачу надіслано повідомлення № 638/02/12-24 про розгляд справи щодо правопорушень у сфері містобудівної діяльності. Директора або уповноважену особу запросили з'явитися 12.06.2024 о 11:00 до Управління ДІАМ у Вінницькій області. Додатково 11.06.2024 головним інспектором Управління ДІАМ у Вінницької області директора ТОВ "Буд-контракт" було повідомлено телефонограмою № 9 про розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою № 14-2024/02-1-10 від 12.06.2024 ТОВ "Буд-контракт" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф в розмірі 136260 грн.
13.06.2024 зазначену постанову надіслано позивачу цінним листом з описом вкладення. 17.06.2024 позивач отримав листи у відділенні "Укрпошти". Затримка отримання пояснюється плановою відпусткою директора ТОВ "Буд-контракт".
Суд враховує, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 822/680/16, від 31.10.2019 у справі № 822/681/16).
У разі якщо суб'єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об'єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об'єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб'єкта містобудування від виконання обов'язку бути присутнім під час проведення перевірки.
Така позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16.
Водночас недопущення посадових осіб органу контролю (нагляду) до проведення перевірки може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб'єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб'єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об'єкта перевірки і присутності суб'єкта містобудування або уповноважених ним осіб (див. постанови Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 822/836/16 та від 06.02.2020 у справі № 208/537/17 (2-а/208/120/17)).
Суд зауважує, що якщо органом державного архітектурно-будівельного контролю виконано усі вимоги законодавства стосовно призначення і проведення перевірки, зокрема у передбачений законом спосіб повідомлено про намір проведення такої перевірки, суб'єкт містобудування зобов'язаний допустити перевіряючих до перевірки, а також надати доступ до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню. У такому разі, відсутність суб'єкта містобудування належним чином повідомленого (проінформованого, обізнаного) про місце, день і час проведення перевірки, визначені у направленні, а так само умисне і свідоме незабезпечення присутності при проведенні перевірки уповноважених ним осіб, свідчить про наявність складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.11.2019 у справі № 685/1279/17).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вчинив необхідні дії щодо інформування позивача про проведення позапланової перевірки та листом від 15.05.2024 роз'яснив товариству право на присутність уповноваженого представника на об'єкті будівництва в період з 22 травня по 04 червня 2024 року.
Крім того, вже 23.05.2024 та у подальшому під час перевірки позивач додатково у телефонному режимі повідомлявся відповідачем про проведення позапланової перевірки, яка завершилася лише 04.06.2024. У свою чергу, це давало позивачу можливість вжити необхідних заходів для організації присутності уповноваженого представника товариства до завершення перевірки та надання своїх пояснень щодо предмету перевірки.
Також суд звертає увагу, що повідомлення про проведення позапланової перевірки було розміщено на офіційному сайті ДІАМ.
Таким чином, хоча письмове повідомлення про проведення перевірки не було отримане позивачем своєчасно з незалежних від відповідача причин, позивач мав змогу організувати присутність свого представника, однак не зробив цього, так само як не виконав інших обов'язків, як-от надання необхідних для перевірки документів.
Суд зауважує, що законодавство передбачає, що суб'єкт містобудування зобов'язаний забезпечити доступ до об'єкта перевірки і присутність уповноважених ним осіб, що є частиною його обов'язків у процесі державного нагляду. Тому бездіяльність позивача в процесі проведення перевірки розцінюється судом як свідоме самоусунення від участі у її проведенні, пов'язане виключно з рішенням та позицією самого позивача, а не якимось неправомірними діями відповідача.
Позивач не надав суду жодних належних й допустимих доказів, які б свідчили про те, що у період проведення перевірки та на момент складання акту за її результатами товариство вживало дієвих заходів для організації присутності уповноваженого представника на об'єкті будівництва та надання документів на підтвердження факту відсутності виявленого в ході проведення перевірки порушення. Водночас наявність об'єктивної можливості (достатнього часу та інформації) для вжиття таких заходів ставить під сумнів твердження позивача про те, що відпустка директора мала суттєвий вплив на виконання товариством своїх законодавчо визначених обов'язків.
Позивач також вказує на те, що дії відповідача суперечать приписам абзацу шостого пункту 12 постанови КМУ від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", згідно з яким посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під здійснення державного час архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Однак вказані доводи позивача суд відхиляє та при цьому зауважує, що проведення позапланових перевірок регулюється іншим порядком, ніж планових, і не передбачає обов'язку повідомляти суб'єкта містобудування заздалегідь у такій формі, як це вимагається для планових перевірок.
Також на думку позивача органом нагляду було порушено вимог ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині дотримання строків перевірки, оскільки ТОВ "Буд-контракт" є суб'єктом малого підприємництва, отож строк проведення позапланового заходу не може перевищувати 2 робочих днів.
Утім, такий аргумент суд до уваги не бере, оскільки позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Буд-контракт" є суб'єктом малого підприємництва та відповідає критеріям малого підприємництва.
Крім того, за змістом ст. 10 цього ж Закону у разі перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного законом максимального строку здійснення такого заходу суб'єкт господарювання має право вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Проте матеріали справи не містять даних про те, що позивач вимагав припинення перевірки з наведених підстав, а відповідач, незважаючи на таку вимогу, продовжив здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Крім того суд звертає увагу, що Преамбулою Закону України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), передбачено, що цей закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Тобто Законом № 877-V, на який посилається позивач саме щодо строків перевірки, врегульовані підстави та порядок проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та винятково щодо суб'єктів господарювання.
Відповідно до абзацу шостого статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
При цьому, основними законодавчими актами у містобудівному законодавстві, які врегульовують правовідносини у цій сфері, є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI та Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон № 687-XIV), а також прийняті на їх виконання підзаконні нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 10 Закону №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частина перша статті 41 Закону № 3038-VI визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Тобто слід розрізняти перевірки суб'єктів господарювання на предмет відповідності здійснюваної ними діяльності вимогам законодавства від перевірок щодо об'єкту, зокрема у цій справі, такого, як об'єкт будівництва.
Так, на виконання приписів статті 41 Закону №3038-VI постановою № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Абзац одинадцятий пункту 7 Порядку № 553 зазначає, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Суд звертає увагу, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Закону № 877-V, який є загальним нормативно-правовим актом щодо заходів державного нагляду (контролю), однак спеціальним законом в цій сфері є Закон № 3038-VI.
Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 по справі № 160/9227/18, розглядаючи аргументи позивача, викладені у касаційній скарзі, щодо неврахування судами положень Закону № 877-V в частині оцінки його доводів про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, наголосив, що у цьому випадку спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері містобудівної діяльності є Закон № 3038-VI та прийнятий відповідно до нього Порядок №553.
Відтак, суд критично оцінює твердження позивача щодо порушення строків проведення позапланової перевірки відповідачем.
У свою чергу суд зазначає, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень, оскільки ТОВ "Буд-контракт" на об'єкті будівництва за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький р-н, Вінницька обл., встановлено паспорт об'єкта (стенд), який не відповідає встановленим вимогам законодавства щодо його наповнення; відсутнє влаштування конструкції захисної огорожі будівельного майданчика.
Так, оскаржувана постанова прийнята з огляду на порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 №466; пункту 6.2.1 ДБН "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення"; пункту 4.3, 7.3, 7.13 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва".
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VІ.
Статтею 1 Закону № 3038-VІ передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно зі статтею 4 цього ж Закону об'єктом будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є, поміж іншого, фізичні та юридичні особи.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466).
Пункт 2 Порядку №466 містить такі терміни:
будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту;
підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
Згідно розділу 1 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" ці норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі - будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - об'єкти будівництва).
Додаткові вимоги до організації виробництва при будівництві об'єктів, що мають галузеву специфіку, можуть встановлюватися галузевими будівельними нормами та нормативними документами.
Відповідно до п. 4.3 ДБН А.3.1-5:2016 для забезпечення комплексної безпеки будівництва заходи з організації будівельного виробництва мають передбачати:
а) дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог з охорони праці та усіх видів промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2;
б) підтримання в процесі будівництва показників міцності і стійкості конструкцій та основ об'єкта будівництва в цілому та об'єктів прилеглої забудови;
в) дотримання безпечних умов експлуатації об'єктів прилеглої забудови відповідно до ДБН В.1.2-12;
г) дотримання вимог до виконання будівельних робіт в умовах діючого підприємства при здійсненні реконструкції, капітального ремонту або технічного переоснащення;
д) захист об'єкта будівництва, прилеглої території та забудови від впливу несприятливих природних або техногенних факторів;
Можливі несприятливі фактори впливу на об'єкти будівництва або прилеглу територію - геологічні та гідрогеологічні умови (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання, підроблювані території), значні перепади рівня поверхні будівельного майданчика, різнорідність ґрунтів основ та навантажень на них, значне і неоднакове заглиблення підземної частини об'єкта, складні умови прилеглої забудови тощо.
е) ліквідацію негативного техногенного впливу будівництва на навколишнє середовище у разі виявлення його засобами моніторингу;
ж) безпечне розміщення на будівельному майданчику виробничих та побутових приміщень і споруд для обслуговування будівництва, безпечне облаштування робочих місць, забезпечення проїзду і обслуговування транспортних засобів;
і) захист котлованів, траншей і виробок від обвалення та від поверхневих і ґрунтових вод;
к) регламентацію правил безпечної експлуатації при виборі і розміщенні комплекту будівельних машин і засобів механізації;
л) послідовність і темпи виконання робіт, які забезпечують ефективне і безпечне здійснення будівництва;
м) максимальне зменшення обсягів і термінів робіт, які виконуються в умовах дії небезпечних і несприятливих чинників;
н) неперевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних та шкідливих виробничих чинників;
п) дотримання безпечних умов праці, санітарно-побутове та медичне забезпечення працюючих відповідно до чинного законодавства;
р) виконання заходів з охорони та збереження навколишнього середовища;
с) дотримання умов дорожнього руху на прилеглих до об'єкта ділянках вулично-дорожньої мережі;
т) безпечні способи та порядок поводження з відходами;
у) дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог пожежної безпеки відповідно до НАПБ А.01.001, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, інших нормативних актів.
Вказані заходи мають відповідати вимогам, визначеним чинним законодавством.
П. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016 - будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).
При виконанні будівельних робіт має бути забезпечено дотримання вимог з комплексної безпеки будівництва, в тому числі для об'єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища (4.3) (п. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016).
Згідно розділу 1 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення" ці норми поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі - будівельно-монтажні роботи). Ці Норми визначають вимоги з охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт.
Відповідно до підпункту 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 Будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407. Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам:
огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів;
ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.
Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається (пп. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009).
Згідно з пп. 6.2.8 ДБН А.3.2-2-2009 під час виконання земляних робіт на території населених пунктів або на виробничих територіях котловани, траншеї тощо (виїмки) в місцях, де відбувається рух людей і транспорту, повинні бути огороджені відповідно до вимог 6.2.1 цих Норм.
Підпунктом 4.13.1 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що у разі одночасного виконання робіт генпідрядником і субпідрядниками (підрядниками) забезпечення виконання заходів з охорони праці загального характеру (улаштування огорожі будівельних майданчиків, зон дії небезпечних факторів, дверних прорізів ліфтових та вентиляційних шахт, технологічних прорізів у перекриттях, покриттях тощо; улаштування захисних козирків і сіток, забезпечення місць загального користування освітленням та плакатами з безпеки праці, знаками безпеки) є обов'язком генпідрядника.
Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави суду для висновку, що Товариство, зобов'язане під час створення об'єкта архітектури, комплекс робіт щодо якого охоплює й етап будівництва, зобов'язаний забезпечити дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 16.03.2021 по справі справа № 826/24412/15.
З огляду на викладене, суд критично відноситься до тверджень позивача, що встановлення огорожі на будівельному майданчику не відноситься до його компетенції.
Отже, перевіркою та судом встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що позивачем на вказаному об'єкті будівництва не забезпечено влаштування тимчасової захисної огорожі будівельного майданчика.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об'єкта, ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта), замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
Згідно з п. 12 Порядку №466 інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює контроль за будівництвом об'єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об'єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля», зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, об'єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю»).
На стенді обов'язково має міститися двовимірний матричний штрихкод, зчитування якого відповідним сканером та/або розпізнавання програмними засобами надає актуальну інформацію про об'єкт будівництва, який міститься в Реєстрі будівельної діяльності, у тому числі про орган архітектурно-будівельного контролю.
Отже, вказаними нормами передбачено встановлення на будівельному майданчику відповідного стенду, на якому розміщується інформація про об'єкт будівництва.
При цьому, не спростовуючи факт того, що інформаційний стенд на будівельному майданчику не містить всієї необхідної інформації, позивач наполягає на тому, що відповідальність за вказане правопорушення у сфері містобудівної діяльності повинен нести замовник будівництва, а не підрядник, оскільки саме на замовника чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити розміщення інформаційного стенду.
Разом з тим, на переконання суду, таке твердження позивача не узгоджується з положеннями чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, що випливає зі змісту наведених вище норм.
Крім того, відповідно до Договору №77 від 25.08.2023, укладеного між Іллінецьким ліцеєм №1 Іллінецької міської ради Вінницької області (Замовник) та ТОВ "Буд-контракт" (Підрядник):
Підрядник виконує роботи у відповідності із проектною документацією, ТУ, будівельними нормами та правилами (п. 3.1 Договору).
Підрядник несе повну відповідальність за дотримання правил з охорони праці, пожежної безпеки, санітарних норм, правил та забезпечує неухильне їх виконання під час виконання робіт (п. 3.4 Договору).
Замовник має право контролю за дотриманням вищевказаних правил та норм на об'єкті підряду (п. 3.5 Договору).
Таким чином, аналіз змісту укладеного між суб'єктами господарювання договору дає підстави для висновку, що обов'язок зі встановлення відповідного інформаційного стенду та відповідно наповнення його відповідною інформацією покладено саме на Підрядника, оскільки це охоплюється вимогою забезпечити виконання усіх вимог чинного в Україні законодавства, зокрема, відповідних будівельних норм.
При цьому, суд враховує, що Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка може бути спростована у звичайному порядку - належними та допустимими доказами. У той же час, факти, встановлені під час перевірки, не спростовані позивачем у порядку ч. 1 ст. 77 КАС України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач у ході перевірки прийшов до вірного висновку про порушення позивачем вимог п. 12 Порядку № 466.
При цьому, як видно зі змісту позовної заяви, позивач виявленого факту порушення не заперечує. Більше того, таке порушення повністю підтверджується зібраними під час перевірки документами та доведене відповідачем під час розгляду адміністративної справи.
Відтак суд критично оцінює твердження позивача щодо позбавлення товариства права на надання відповідних пояснень щодо обставин, які перевіряються, адже, про що вже вказувалося вище, позивач був поінформований щодо проведення перевірки та мав реальну можливість надати пояснення та документи на підтвердження відсутності складу правопорушення, однак таким своїм правом не скористався як під час проведення перевірки, так і під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши ключові доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні вимог адміністративного позову ТОВ "Буд-контракт" належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-КОНТРАКТ" (вул. Європейська, 78, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 45051888)
Відповідач: Державна інспекця архітектури та містобудування України в особі управління ДІАМ у Вінницькій області (б-р. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна