Справа № 554/9182/24 Номер провадження 22-ц/814/1286/25Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
28 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Секретар: Грицак А.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Кіндяка Олександра Ігоровича на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 18 грудня 2024 року по справі за заявою адвоката Кіндяка Олександра Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про звільнення від обов'язків опікуна та призначення опікуна, -
З листопада 2024 року у провадженні Октябрського районного суду м. Полтави знаходилась цивільна справа за заявою адвоката Кіндяк Олександра Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про звільнення від обов'язків опікуна та призначення опікуна.
17.12.2024 року заявник та її представник направили до суду заяви, де зазначили, що з урахуванням відсутності надання органом опіки та піклування подання про зміну опіку та відсутності висновку, є необхідність залишити заяву про зміну опікуна та призначення опікуна без розгляду.
Ухвалою Октябрського районного суду від 18 грудня 2024 року заяву представника заявника Кіндяк Олександра Ігоровича та заявника ОСОБА_1 про залишення заяви без розгляду - залишено без задоволення.
Провадження у цивільній справі за заявою адвоката Кіндяк Олександра Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про звільнення від обов'язків опікуна та призначення опікуна - закрито.
Ухвала мотивована тим , що заявник наділений правом на залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Оскільки справа неодноразово слухалась по суті , відтак заява задоволенню не підлягає, а провадження у справі слід закрити.
В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржив заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Кіндяк О.І. Скарга мотивована тим , що заявник категорично не погоджується з мотивами ухвали, оскільки справа не розглядалася по суті, і закривати провадження по справі суд не мав права, та не мав права в подальшому унеможливити особі подати повторно відповідну заяву.
Ухвала суду фактично перешкоджає у зверненні до суду з інших підстав та причин, штучно вказуючи що справа розглядалася по суті.
У зв'язку із вказаним, ухвала суду прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню із постановлення апеляційним судом нової постанови про задоволення заяви заявника та залишення заяви про заміну опіку без розгляду.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів учасників справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.2ЦПК України та ст.13ЦПК України одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, в основі якого лежать дві ознаки: свобода та винятковість.
Перша ознака полягає в тому, що ніхто не може бути примушений користуватися чи не користуватися своїм суб'єктивним правом, та сам суб'єкт визначає спосіб його реалізації.
Друга - тільки носій, суб'єкт цього права може користуватися своїм правом, ніхто інший без його згоди не може цього робити.
Основна логіка такого підходу до походження принципу диспозитивності цивільного судочинства зводиться до того, що, оскільки цивільний процес є процесуальною формою захисту суб'єктивних цивільних прав, право осіб цивільних правовідносин вільно розпоряджатися своїми правами має трансформуватися у процедурах цивільного судочинства через законодавче закріплення можливості зацікавлених осіб розпоряджатися матеріальними правами та процесуальними засобами їх здійснення.
Право позивача відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу визначено п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України.
Відповідно до ст.206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Як передбачено п.4 ч.1 та ч.2 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з державного бюджету.
При цьому, згідно з ч.2 ст.256 цього жКодексу у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З викладених норм вбачається, що для відмови від позову потрібне саме вільне волевиявлення позивача, а саме звернення до суду із заявою про відмову від позову.
У своїй скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, застосувавши норму закону, яка не підлягала застосуванню, а саме ст.256 ЦПК України, та не застосував норму закону, яка підлягала застосуванню до даних правовідносин, а саме ст.257 ЦПК України, згідно з якою суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2024 року від представника ОСОБА_1 , адвоката Кіндяка О.І. надійшла заява, відповідно до змісту якої представник заявника просив суд залишити заяву адвоката Кіндяка Олександра Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про звільнення від обов'язків опікуна та призначення опікуна без розгляду.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Таким чином, доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 , Кіндяка О.І. зокрема, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді даної справи, що призвело до постановлення помилкової ухвали, знайшли своє підтвердження.
Суд першої інстанції не врахував змісту заяви в якій викладено волевиявлення заявника та завершив розгляд справи у спосіб про який учасники справи не просили.
Відповідно до положень ст.379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374 , 379, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Кіндяка Олександра Ігоровича - задовольнити частково.
Ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 18 грудня 2024 року -скасувати.
Справу № 554/9182/24 за заявою адвоката Кіндяка Олександра Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про звільнення від обов'язків опікуна та призначення опікуна , направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов