Справа № 527/1930/24 Номер провадження 22-ц/814/849/25Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
28 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Дронова Андрія Олександровича на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором який мотивовано тим , що 10.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1329-3378, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 20000,00 грн, стоком кредитування 300 днів, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 2,50 % в день. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, зазначений відповідачем в особистому кабінеті.
Відповідач не виконувала умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 26.04.2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 73300,00 грн, з яких 20000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 53300,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Враховуючи вищезазначене позивач, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а саме 73300,00 грн, з яких 20000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 53300,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також 2442,40 грн судового збору.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) станом на 26.04.2024 за Договором про відкриття кредитної лінії №1329-3378 від 10.01.2024:
-20000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом,
-53300,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами,
а всього 73300,00 грн (сімдесят три тисячі триста гривень 00 копійок).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 копійок).
В апеляційному порядку рішення оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги зазначено , що подані позивачем докази, а саме довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанси» про перерахування ОСОБА_2 кредиту № 1329-3378 від 10 січня 2024 року в сумі 20 000 грн. за допомогою системи LiqPay платіж 2413515310, дата 10 січня 2024 року; № платіжної картки НОМЕР_2 , а також повідомлення АТ КБ «Приватбанк», згідно якого 10 січня 2024 року, була проведена успішна транзакція на суму 20 000 грн. на картку НОМЕР_2 , не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу.
З огляду на вказане скаржник вважає, що матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов п. 3.6 договору про відкриття кредитної лінії № 1329-3378 від 10 січня 2024 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Крім того, матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме ОСОБА_1 . Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд першої інстанції був позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.
Зважаючи на вказане апелянт просить скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2024 року , та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшов відзив на апеляційну скаргу , позивач вказує, що договір між сторонами є укладеним , відповідачем виконано всі умови, що передують укладенню договору та отриманню коштів.
З матеріалів справи встановлено, що 10.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1329-3378, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 20000,00 грн (п.4.1), строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 04.11.2024 (п.4.12), стандартна процентна ставка - 2,50 % (п.4.10.) за кожен день користування кредитом (а.с.11-29).
Згідно довідки про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1329-3378 від 10.01.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перераховано на рахунок відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000,00 грн (а.с. 10, 34).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2024 року в електронній формі між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1329-3378, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 20 000,00 грн. При цьому ОСОБА_1 не спростовувала укладення нею вказаного кредитного договору та отримання кредиту.
Відтак, установивши, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про задоволення позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано розрахунок заборгованості за договором, відповідно до якого станом на 26.04.2024 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 73 300 грн.
Розрахунок, наданий позивачем, не спростований.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення відсотків ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначає, що відповідач при укладенні договору була належним чином повідомлена про умови кредитування у тому числі щодо сплати процентів.
Згідно чинного законодавства включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.
Проте , ОСОБА_1 не оспорювала укладений між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір та з позовом про визнання його недійсним, в цілому або в його частині, до суду не зверталась. Відтак , сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір відсоткової ставки.
Вказані умови кредитування є результатом домовленості сторін, не були визнані судом недійсними, а отже, з урахуванням положень ст.ст. 627-629 ЦК України, є обов'язковими для врахування та виконання сторонами.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Дронова Андрія Олександровича - залишити без задоволення .
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов