Житомирський апеляційний суд
Справа №295/10138/24 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.
Номер провадження №33/4805/344/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
04 червня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - Цюпик Ольги Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Цюпик Ольги Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 17 січня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 17 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 27.06.2024 о 01 годині 36 хвилин ОСОБА_1 по вул.Перемоги, 19 в м.Житомирі, керував транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Цюпик О.В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову в частині призначеного покарання, застосувавши до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стягнення без позбавлення права керування транспортним засобом. Звернула увагу на принцип індивідуалізації відповідальності при призначенні адміністративного стягнення, практику Європейського Суду, положення діючого Кримінального кодексу України, який передбачає можливість призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та просила врахувати, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, його протиправні дії не завдали будь-якої шкоди іншим особам, а також не спричинили істотної шкоди громадським чи державним інтересам. Вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного ст.23 КУпАП, до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень. Зазначила, що ОСОБА_1 зайняв активну життєву позицію та став на захист Батьківщини під час воєнного стану, сприяє захисту територіальної цілісності та недоторканості нашої держави.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що постанову суду першої інстанції нею отримано 22.01.2025, про що свідчить наявна у матеріалах справі розписка, а тому строк пропущений з поважних причин, який підлягає поновленню..
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами та не є предметом апеляційного оскарження.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до незгоди з постановою в частині накладеного судом на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Такі доводи суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Санкція ст.130 КУпАП за своєю правовою природою є безальтернативною і передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з обов'язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Закон в даному випадку не допускає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення незалежно від особи правопорушника.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Під час апеляційного розгляду суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, накладене на ОСОБА_2 стягнення відповідає вимогам закону і підстави для його пом'якшення відсутні.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Підстави для скасування або зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Цюпик Ольги Вікторівни про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Богунського районного суду м.Житомира від 17 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Цюпик Ольги Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 17 січня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич