Справа № 761/1435/25
Провадження № 3/761/839/2025
03 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 3 ст. 130 КУпАП: (протокол серії ЕПР1 №197751 від 16 грудня 2024р.; протокол серії ЕПР1 №198313 від 17 грудня 2024р.; протокол серії ЕПР1 №202194 від 21 грудня 2024р.),
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2024р. серії ЕПР1 №197751, вбачається, що того ж дня, водій ОСОБА_1 у м. Києві, по вулиці Салютній, 2, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився (у лікаря нарколога). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2024р. серії ЕПР1 №198313, вбачається, що того ж дня, водій ОСОБА_1 у м. Києві, на площі Вокзальній, 2, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився (у лікаря нарколога). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 21 грудня 2024р. серії ЕПР1 №202194, вбачається, що того ж дня, водій ОСОБА_1 у м. Києві, на площі Вокзальній, 1, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився (у лікаря нарколога). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Вищевказані дії ОСОБА_1 (протокол серії ЕПР1 №197751 від 16 грудня 2024р.; протокол серії ЕПР1 №198313 від 17 грудня 2024р.; протокол серії ЕПР1 №202194 від 21 грудня 2024р.) кваліфіковано працівниками поліції за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки, зазначені правопорушення вчинено останнім, який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2025р. було об'єднано в одне провадження вищезгадані матеріали справ про адміністративні правопорушення та присвоєно загальний номер справи №761/1435/25 (провадження №3/761/839/2025).
У судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причин неявки суду у судові засідання не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Однак, необхідно урахувати, що вказана особа була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України. При цьому, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов'язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність як за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до абзацу 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005р.: «керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись».
Судом були досліджені матеріали справи, а саме:
-протоколи про адміністративні правопорушення: серії ЕПР1 №197751 від 16 грудня 2024р., серії ЕПР1 №198313 від 17 грудня 2024р., серії ЕПР1 №202194 від 21 грудня 2024р., відповідно до яких встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпаП;
-відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських з місця вчинення правопорушення, які долучено працівниками поліції до кожного протоколу;
-направлення на огляд, які долучено працівниками поліції до кожного протоколу;
-копію постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2024р. у справі №367/4367/24, яка набрала законної сили, згідно з якою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років;
-копію постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду м. Києва від 23 вересня 2024р. у справі №357/7261/24, яка набрала законної сили, згідно з якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
-копію постанови судді Гощанського районного суду Рівненської області від 30 квітня 2024р. у справі №557/602/24, яка набрала законної сили, згідно з якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років;
-копію постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 06 червня 2024р. у справі №367/3565/24, яка набрала законної сили, згідно з якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Так, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника та ступінь вини.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, з урахуванням норм ч. 2 ст. 36 КУпАП.
На підставі викладеного, вважаю, що з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_2 буде необхідним та достатнім застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 130 КпАП України, а саме: у вигляді штрафу у розмірі 51000,0 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Разом і тим, санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі ст. 41 Конституції України (норма прямої дії), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Оскільки, судом отримано відомості із Головного сервісного Центру МВС України на відповідний запит суду, що транспортний засіб марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_3 , то суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, який керував останній.
У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, ч. 3 ст. 130, 283 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №197751 від 16 грудня 2024р.; протокол серії ЕПР1 №198313 від 17 грудня 2024р.; протокол серії ЕПР1 №202194 від 21 грудня 2024р.), притягнути його до адміністративної відповідальності, за вчинення вказаних адміністративних правопорушень та, з урахуванням ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51000,0 /п'ятдесять одна тисяча/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: