760/499/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03 червня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю: секретаря Лопатюк А.В.,
представника позивача Євсєєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чучукало Владислав Леонідович, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-
У січні 2025 року позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, у якому просила визначити позивачу додатковий тримісячний строк для прийняття спадщини за законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері ОСОБА_2 .
В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті відкрилась спадщина за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Позивач не знала про смерть матері, довідалась про це у листопаді 2024 року. 12.12.2024 позивач звернулась до приватного нотаріуса КМНО Чучукала В.Л. із заявою про прийняття спадщини, однак листом приватний нотаріус відмовив у заведенні спадкової справи, видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивач до листопада 2024 року не знала про смерть матері, оскільки позивач покинула родину у 2008 році та остаточно припинила спілкування у 2014 році. У листопаді 2024 року донька позивача повідомила, що мати померла і необхідно оформити документи на спадкову квартиру.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження.
14.02.2025 до суду надійшов відзив, у якому представник КМР просив ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, конкретної позиції по справі не висловлював.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 03 червня 2025 приведено до присяги та допитано свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Інші учасники у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08 серпня 1974 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої є ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 25 жовтня 1995 року № НОМЕР_3 , виданого органом приватизації Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Києва, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та членам сім'ї: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в рівних долях.
12.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Чучукала В.Л. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Приватний нотаріус КМНО Чучукало В.Л. листом повідомив ОСОБА_1 про пропуск останньою строку для прийняття спадщини після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №209 встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Згідно з положеннями ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, тобто, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Також суд враховує обставини, в яких не тільки позивач, але і весь український народ перебувають, починаючи з 24 лютого 2022 року, пов'язані із збройною агресією росії на території України, що в сукупності, за переконанням суду, є поважними причинами пропуску строку для звернення до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
З огляду на наведене, суд вважає, що причина пропуску позивачем строку є поважною, вимога за позовом є обґрунтованою, відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.200, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чучукало Владислав Леонідович, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю в три місяці після набрання даним рішенням законної сили для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вікторія КИЦЮК