СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7887/25
пр. № 2/759/4268/25
05 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Києві, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за Договором №29753-04/2024 від 23.04.2024 року у розмірі 33 000,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №29753-04/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач вказав, що після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://starfin.com.ua/, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 23.04.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту №29753-04/2024 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
23.04.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснув кнопку «З умовами договору (оферти) згоден. Зі своєї сторони ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_5 на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий в свою чергу боржником було введено / відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання фінансового кредиту №29753-04/2024, на умовах визначених офертою. Відповідно до Розділу 1 Договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 120 днів, базова процентна ставка становить 1,5 % на день.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та / або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
29.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-26/24 від 29.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає: 33 000,00 грн.
Позивач зазначив, що станом на дату складання позовної заяви, заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №29753-04/2024 від 23.04.2024 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 18 000,00 грн.; неустойка - 5 000,00 грн.; загальна заборгованість - 33 000,00 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання судових витрат.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу ОСОБА_1 на її зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, поштовий конверт повернувся до суду без вручення.
Суд повторно направив копію ухвали про відкриття провадження у справі на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . Поштовий конверт повторно повернувся до суду без вручення.
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд також звертає увагу, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 23.04.2024 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису «НОМЕР_5» заповнила Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту у ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».
23 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №29753-04/2024, за умовами якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).
У відповідності до п.п. 1.2, 1.4 Договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 23.04.2024. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 20.08.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Як вбачається із п.п. 1.4.1 процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в. п. 1.2 цього Догвоору.
Відповідно до п. 1.6 Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-6884 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Розділом 3 Договору сторони узгодили порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором.
Згідно з п. 4.4.2 Договору клієнт зобов'язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, встановленому Договором.
У відповідності до п. 7.1 Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2 цього Договору.
Даний договір ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису НОМЕР_5.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким до сплати станом на 20.08.2024 року усього 28 000,00 гривень, з яких: 10 000,00 грн. - сума кредиту за договором, а 18 000,00 грн. - проценти за користування кредитом.
Крім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підписано паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 20.08.2024 року, та Інформаційне повідомлення.
До матеріалів позовної заяви додано лист директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_250318181935 від 18.03.2025 року з якого встановлено, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 23-04-2024 14:25:00 на суму 10000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 379237194 , призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_2 .
Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором від 23.04.2024 року виконало та надало в безготівковій формі у національній валюті на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 10 00,00 грн.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, відповідачем підписано Договір про надання фінансового кредиту №29753-04/2024 від 23.04.2024 року за допомогою разового ідентифікатора «НОМЕР_5».
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до умов кредитного договору № 29753-04/2024 від 23.04.2024 року та графіку платежів, сума кредиту по договору - 10 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 1,50 % в день.
В матеріалах справи наявний розрахунок суми заборгованості за договором, з якого встановлено, що нарахування відсотків на заборгованість здійснювалось у відповідності до умов договору № 29753-04/2024 від 23.04.2024 року.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором 29753-04/2024 від 23.04.2024 року, у відповідності до котрого заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 33 000,00 грн. з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 18 000,00 грн. - заборгованість за відсотками по кредиту; 5 000,00 грн. - заборгованість за неустойкою по кредиту.
П. 4.1.4 Договору про надання фінансового кредиту № 29753-04/2024 від 23.04.2024 року встановлено, що Товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, у зв'язку чим відбудеться заміна сторони - Кредитодавця за цим Договором, але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
29 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (Фактор) укладено договір факторингу №01.02-26/24, у відповідності до котрого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (п. 2.1 Договору).
Сторони домовилися, що Фінансування (ціна Договору) складає 3 827 017 гривень 94 копійки (п. 4.1 Договору).
До матеріалів справи додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №9731 від 30.08.2024 року, з якої встановлено, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» здійснило платіж у розмірі 3 827 017,94 грн. на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» із призначенням платежу: «Оплата фінансування зг. Договору факторингу №01.02-26/24 від 29.08.2024 без ПДВ».
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників від 29 серпня 2024 року до Договору факторингу №01.02-26/24 від 29 серпня 2024 року, Клієнт відступає Фактору право вимоги заборгованостей до боржників кредитора, зокрема, щодо ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 , за кредитним договором №29753-04/2024 на загальну суму 33 000,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Зобов'язання відповідач не виконав ані перед первинними кредиторами, ані перед позивачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
ТОВ «СВЕА ФІНАНС» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність йому рахунків, на які відбувалось зарахування коштів та неналежність йому вказаних в договорах кредиту номеру телефону.
Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язалася повернути кредитні кошти та відсотки за користування ними, однак свого зобов'язання вчасно не виконала, кредит не повернула, нараховані відсотки не сплатила.
Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно і належним чином, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №29753-04/2024 в загальному розмірі 33 000,00 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач надає суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №1527 від 08.04.2025 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» здійснило платіж у розмірі 2 422,40 грн. із призначенням платежу «101 37616221;Судовий збір, за позовом ТОВ СВЕА ФІНАНС до ОСОБА_1 , Святошинський районний суд міста Києва».
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 6) суму заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №29753-04/2024 від 23.04.2024 року в розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 6) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05 червня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко