Справа № 758/16375/24
(ЗАОЧНЕ)
20 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Подільського районного суду м. Києва звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі за текстом - позивач) - Газдун Марія Ігорівна з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3207906 від 09.10.2022 року, згідно якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) у сумі 12 600 грн. 28.06.2023 року, 04.07.2023 року, 11.07.2023 року, 18.07.2023 року та 26.07.2023 року між позивачем та відповідачем укладалися додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору № 3207906. Відповідно до п.п 2, 3 Додаткового договору від 26.07.2023 року клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за Договором у сумі 3 499,99 грн у термін до 01.08.2023, а Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за Договором у сумі 3 499,99 грн.
13.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023, згідно вказаного договору позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги, в тому числі і за договором № 3207906 від 09.10.2022 року. Відповідач в порушення умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує. У зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість у розмірі 46 829,59 грн, з яких: 6 999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту; 39 829,62 грн. - заборгованість за відсотками, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою суду від 27.12.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 08.01.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Подав заяву до суду, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3207906 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.10.2022 року, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) у сумі 7 000,00 грн. Строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, стандартна процентна ставка 1,99% в день, яка застосовується в межах всього строку кредиту, знижена процентна ставка становить 1,00% в день (пп. 1.3.,1.4.1., 1.4.2. договору).
Кредитний договір відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Окрім того, боржником за допомогою електронного підпису було підписано паспорт споживчого кредиту. Всі основні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить його електронний підпис в паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до п.п. 1.1. Договору, укладання договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході та/ або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Так, із дослідженої судом довідки про ідентифікацію ТОВ «Лінеура Україна» встановлено: клієнт - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 3207906 від 09.10.2022 ідентифікована ТОВ «Лінеура Україна»; акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора); одноразовий ідентифікатор - К712; дата відправки ідентифікатора позичальнику - 09.10.2022 15:03; номер телефону, на який відправлено ідентифікатор - НОМЕР_4.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з п. 1.1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Як встановлено судом, Договір № 3207906 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.10.2022 року укладено у вигляді електронного документа.
Так, у п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець визначив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, визначив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Договір № 3207906 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.10.2022 року укладено відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до п. п. 1.2. Договору Товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
На підтвердження виконання товариством вказаного пункту договору надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024, з яким ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, відповідно до якого 09.10.2022 15:06:04 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в розмірі 7 00,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .
13.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023, згідно вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» за плату, а останнє відступає права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Підпунктом 13.1 Договору факторингу встановлено, що вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до 31.12.2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ-13092023 від 13.09.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 46 829,59 грн.
Факт переходу прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 72659 від 13.09.2023 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача, станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість у розмірі 46 829,59 грн, з яких: 6 999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту; 39 829,62 грн - заборгованість за відсотками.
Оскільки відповідач не виконував умови взятого на себе зобов'язання, не погашав кредит та не сплачував проценти за користування кредитом, позивачем 13.12.2024 було направлено йому досудову вимогу про усунення порушення зобов'язання щодо сплати заборгованості за договором № 3207906 від 09.10.2022 року у розмірі 46 829,59 грн, протягом 7 днів, яка також залишена відповідачем без виконання.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно положень ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Проте відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконано, у зв'язку з чим станом на 20.12.2024 заборгованість за договором № 3207906 від 09.10.2022 року не погашена та становить 46 829,59 грн.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із урахуванням наведеного, виходячи із встановлених обставин справи та визначених відповідно до них правовідносин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність позивачем права вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача на свою користь та факту порушення його прав з боку відповідача, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 288, 289, 273 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором №3207906 про надання коштів на умовах споживного кредиту від 09.10.2022 року в сумі 46 829 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн 59 коп., з яких 6 999 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 97 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 39 829 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн 62 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;
відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 25.03.2025 року.
Суддя Я.К. Левицька