Справа № 758/7592/25
29 травня 2025 року
Подільський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100070000878, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ,-
Слідчий слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України у кримінальному провадженні № 12025100070000878, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 року.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070000878 від 01.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК У країни.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2025 приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в гостях у свого знайомого ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , де разом вживали спиртні напої. Під час розпиття алкогольних напоїв, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виникла словесна суперечка з приводу грошової заборгованості ОСОБА_8 , яка поступово переросла в сварку та штовханину.
В цей час, у ОСОБА_6 , будучи обуреним тим, що у ОСОБА_8 відсутні грошові кошти, щоб повернути йому борг, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, що раптово виник та був спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , знаходячись в коридорі вказаної квартири, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс декілька ударів руками в область обличчя ОСОБА_8 . Після отриманих ударів, потерпілий втратив рівновагу та впав, а ОСОБА_6 , розуміючи, що останній не чинить йому опору, продовжив реалізовувати свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, схопив в коридорі вказаної квартири предмет схожий на дерев'яну биту та почав наносити удари по голові ОСОБА_8 , вказаною битою, доки ОСОБА_8 не втратив свідомість. Після чого ОСОБА_6 , самостійно припинив свої злочинні дії, залишив ОСОБА_8 в коридорі вказаної квартири та покинув місце вчинення злочину.
В результаті умисних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_8 , були спричинені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно мозкова травма, забій головного мозку, підгострі субдуральні гематоми обох лобних долей, субарахноїдальний крововилив обох лобних долей, перелами медіальної та нижньої стінок правої орбіти зі зміщенням, перелам кісток носу, гемосинусу гайморової пазухи справа, забійно-рвані рани скроневої ділянки справа, обох повік правого ока, забійно-рваної рани лобної, тім'яної, потиличної, вилицевої ділянок зліва, правої кисті, від який останній помер в лікарні.
01.04.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодження прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03.04.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів, тобто до 30.05.2025 року включно.
04.04.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 повідомлено ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців. На думку сторони обвинувачення, закінчити проведення досудового розслідування у передбачений законом строк не представляється можливим у зв'язку зі складністю провадження та тривалістю проведення слідчих дій.
Враховуючи викладене та те, що передбачені ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення; вчинити інші кримінальні правопорушення, на даній стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати, слідчий просить продовжити застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в ньому. При цьому, просила суд врахувати обгрунтованість підозри та актуальність ризиків, заявлених стороною обвинувачення.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотання, вказали на необгрунтованість підозри, недоведеність стороною обвинувачення заявлених ризиків. Просили врахувати перебування на утриманні підозрюваного батьків похилого віку та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Підозрюваний підтримав позицію захисників.
Заслухавши прокурора, захисників, підозрюваих, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070000878 від 01.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК У країни.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
01.04.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодження прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03.04.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів, тобто до 30.05.2025 року включно.
04.04.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 повідомлено ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 22.05.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України до матеріалів клопотання долучено: довідку із КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» від 01.04.2025; протокол огляду місця події від 31.03.2023 року за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій 4-Г, кв. 94, яким зафіксовано місце вчинення злочину, вилучено знаряддя вчинення злочину з речовиною бурого кольору та речові докази; протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протокол затримання ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України від 01.04.2025 року, у якого під особистого обшуку, були вилучені особисті речі із слідами РБК, в які останній був одягнений під час вчинення кримінального правопорушення; протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , який підтвердив надані покази та відтворив на місці обстановку подій та інші докази.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та потерпілої, та дослідження їх судом.
Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального провопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризики доведеним та таким, що з часу обрання запобіжного заходу не втратив актуальності, оскільки, враховуючи характер та спосіб вчинення інкримінового кримінальтного правопорушення, та наявність достатніх даних про неодноразове притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя та здоров'я, підозрюваний може вчиняти інші аналогічні злочини.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, яка є громадянкою України, неодружений, дітей не має, як повідомив останній в судовому засіданні - проживав в м.Житомирі, працював оператором АЗС у м.Києві, раніше судимий.
При цьому, слідчий суддя, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування злочину проти життя та здоров'я, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування є неможливим застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, виходячи з наступного.
Так, у судовому засіданні заслухано ОСОБА_16 , який подав письмову заяву та виявив бажання взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_6 . При цьому, останній зазначив, що товаришує з батьком підозрюваною, веде підприємницьку діяльність, відвідує релігійну організацію, тому користується повагою у суспільстві, завдяки чому зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, ознайомлений з обов'язками та наслідками порушення підозрюваним процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1,2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Заслухавши особу, яка виявила намір взяти на поруки підозрюваного, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки не у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки поручитель ОСОБА_16 подав суду лише власноруч написану письмову заяву з численною кількістю арифметичних помилок, та жодними доказами не довів, що він є особою, яка заслуговує на особливу довіру, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
Крім цього, посилання захисника про те, що на утриманні підозрюваного перебувають батьки похилого віку, суд не бере до уваги, оскільки жодних доказів, окрім копій пенсійних посвідчень суду на підтвердження вказаного факту не надано.
Враховуючи викладене та те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які не зменшились на даній стадії досудового розслідування, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу підозрюваному, та які не існували і не розглядались на час обрання запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.
У відповідності до вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відмовити.
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100070000878, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 34 дні з 29 травня 2025 року по 01 липня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Строк дії ухвали визначити по 01 липня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1