печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16864/25-к
пр. 1-кс-16185/25
01 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 про зобов'язання посадових осіб Державного бюро розслідувань вчинити дії у кримінальних провадженнях № 42021000000001503, №42022000000001584, № 42024000000000847, № 42022000000001586, № 42024000000000107, №42021000000001682, № 62024100120000998, -
10.04.2025 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 про зобов'язання посадових осіб Державного бюро розслідувань вчинити дії у кримінальних провадженнях № 42021000000001503, №42022000000001584, № 42024000000000847, № 42022000000001586, № 42024000000000107, №42021000000001682, № 62024100120000998.
Особа, яка звернулась зі скаргою, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши скаргу та дослідивши додані матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
За своїм змістом подана скарга направлена на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у нездійснені процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, що передбачено ст. 220 КПК України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст. 220 КПК України.
З матеріалів скарги слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Державного бюро розслідувань з клопотанням від 25.03.2025 про залучення його як потерпілим у кримінальних провадженнях №42021000000001503, №42022000000001584, №42024000000000847, № 42022000000001586, № 42024000000000107, №42021000000001682, №62024100120000998.
Відповідно до ч.2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані.
Статтею 220 КПК України передбачено, що розгляд під час досудового розслідування клопотань сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин ? надсилається їй.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення особою, якій доручено проведення досудових розслідувань, поданого клопотання від 25.03.2025.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, оскільки слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо строків розгляду клопотання, у зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати уповноважену особу у кримінальних провадженнях №42021000000001503, №42022000000001584, №42024000000000847, № 42022000000001586, № 42024000000000107, №42021000000001682, №62024100120000998 розглянути клопотання ОСОБА_3 про залучення його як потерпілим, у відповідності до вимог статей 55 та 220 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 26, 40, 42, 46, 57, 220, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 про зобов'язання посадових осіб Державного бюро розслідувань вчинити дії у кримінальних провадженнях № 42021000000001503, №42022000000001584, № 42024000000000847, № 42022000000001586, № 42024000000000107, №42021000000001682, № 62024100120000998 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 25.03.2025 про залучення його як потерпілим у кримінальних провадженнях № 42021000000001503, №42022000000001584, № 42024000000000847, №42022000000001586, № 42024000000000107, №42021000000001682, № 62024100120000998, відповідно до вимог чинного КПК України, та прийняти вмотивоване рішення. Про результати розгляду клопотання повідомити заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1