05.06.2025 Справа № 756/8135/25
Справа № 756/8135/25
№ 1-кс/756/1557/25
05 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
Слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні № 12025100050001470 від 03.06.2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Ізмаїл Одеської області, громадянин України, здобув середню освіту, одружений, малолітніх дітей та інших осіб на утриманні немає, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
1.Зміст поданого клопотання
1.1. 05 червня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого у межах кримінального провадження, внесеного 03.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001470, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 .
1.2. У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення застави, у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судовому засіданні прокурор підтримав викладені у клопотанні доводи, просив його задовольнити, навів аргументи щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також прокурор стверджував, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про обрання такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, вказував на необґрунтованість підозри, заперечував наявність ризиків та визначену органом досудового розслідування кваліфікацію. Зазначив, про відсутність у підозрюваного ножа під час подій, вказаних у клопотанні. Крім того зауважив, що підозрюваний ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки, а отже до нього можна застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою місця проживання у місті Ізмаїл Одеської області. На підтвердження наведених обставин надав: консультаційний висновок лікаря судинного хірурга від 31.05.2025, рахунки-замовлення на надання медичних послуг, лікарський висновок судинного хірурга від 23.04.2025, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 68 від 09.03.2025, свідоцтво про шлюб. Також, у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді мінімальної застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів. Вказав, що батьки підозрюваного мають можливість сплатити заставу.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав думку захисника ОСОБА_5 .
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідча суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 76-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, 03 червня 2025 року письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_3 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчій судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 , міг вчинити саме інкримінований йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, (розбій), в умовах воєнного стану.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що 02 червня 2025 року приблизно о 08 годині 45 хвилин знаходячись у загальному коридорі житлового будинку № 5 по вулиці Дубровицькій у місті Києві, дочекавшись поки ОСОБА_8 вийде із приміщення квартири АДРЕСА_3 та підійшовши до нього, здійснив удар своєю рукою в область лівого ока останнього.
В подальшому, діставши з правої кишені власного одягу заздалегідь підготовлений предмет ззовні схожий на розкладний ніж та під погрозою застосування якого наказав ОСОБА_8 віддати йому власні речі, а саме мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13 Pro», 128 GB, ІМЕІ: НОМЕР_2 , в якому знаходилася картки мобільного зв'язку з номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та ключі від квартири.
В свою чергу ОСОБА_8 дістав із кишені власного одягу власний мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13 Pro», 128 GB, ІМЕІ: НОМЕР_2 , в якому знаходилася картки мобільного зв'язку з номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та ключі від квартири і поклав вказані речі на підлогу.
В подальшому підозрюваний ОСОБА_3 взяв зазначені речі та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
В наслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_8 майнової шкоди.
Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, (розбій), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Підсумовуючи, слідча суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення полягали в самовільному залишені військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
При цьому, відповідні обставини вчинення кримінального правопорушення, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_3 , підозри, встановлені слідчою суддею на підставі таких досліджених під час досудового засідання копій документів:
-протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 02.06.2025;
-протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 від 03.06.2025;
-протоколу пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 03.06.2025
-протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 03.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2025;
-протоколу обшуку від 03.06.2025;
-протоколу передачі речових доказів на відповідальне зберігання від 03.06.2025;
-протоколу огляду предмета 03.06.2025;
-протоколу огляду предмета від 03.06.2025;
-протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 03.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 03.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 03.06.2025;
-повідомлення про підозру від 03.06.2025;
-протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 03.06.2025.
Оцінивши вказані документи в їх сукупності з доводами клопотання та заслухавши учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення в судовому засіданні вказувала на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, а також гіпотетична міра покарання за тяжкий злочин. Відповідно до санкції ч. 4 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.
Також слідча суддя враховує можливість підозрюваного залишити територію України. А. в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідча суддя зауважує, що подія відбулася у місті Києві, однак після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний поїхав до Одеси, де він і був затриманий.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 25 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваний ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може умовляннями, погрозами переконати давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення у кримінального правопорушення.
3.3.3. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Наявність вказаного ризику прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_3 не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування, підозрюється у вчиненні злочину вчиненого з корисливих мотивів.
Враховуючи наведені обставини, слідча суддя доходить висновку, що наявний зазначений ризик.
3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_3 має постійне місце проживання; на утриманні малолітніх та інших осіб немає, одружений, офіційно не працевлаштований, не судимий, за даними наданими захисником підозрюваного потребує проведення оперативного лікування, а саме пластичної операції сухожиль пальців лівої кисті.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать про те, що у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення, існування ризиків (пункти 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків. Отже, наявні достатні підстави для застосування запобіжного заходу такого , як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, стосовно ОСОБА_3 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
3.5. Щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2025 року становить 3028 гривні.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважаю за доцільне, з урахуванням наведених обставин кримінального провадження, майнового стану підозрюваного, визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 182, 194, 309, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01.08.2025 включно.
Установити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов'язки строком на 60 днів:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню, а останнім днем строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є 01.08.2025.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1