05.06.2025 Справа № 756/8066/25
Справа № 756/8066/25
№ 1-кс/756/1548/25
05 червня 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025 року за № 12025100050001482, за підозрою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Києві, громадянин України, здобув загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-вироком Оболонського районного суду міста Києва від 27.02.2025 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
1.Зміст поданого клопотання
1.1. Слідчій судді Оболонського районного суду міста Києва 05 червня 2025 року надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 03.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001482, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
1.2. У клопотанні слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_7 у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судовому засіданні прокурор підтримала викладені у клопотанні доводи, просила його задовольнити, стверджувала, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 60 днів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора та обґрунтованості пред'явленої підозри.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
3. Обґрунтування клопотання та правова кваліфікація.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що слідчими СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100050001482 від 03.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Клопотання слідчий мотивує тим, що 03 червня 2025 року у невстановлений час, ОСОБА_4 перебував біля будинку за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2-А, де на землі виявив 1 (один) прозорий поліетиленовий зіп-пакет з спресованою порошкоподібною речовиною білого кольору, 2 (два) паперові згортки з кристалоподібними речовинами білого кольору. Оскільки, ОСОБА_7 раніше вживав психотропні речовини, тому зрозумів, що вмістом виявлених 1 (одного) прозорого поліетиленового зіп-пакету з спресованою порошкоподібною речовиною білого кольору - є психотропна речовина, обіг якого обмежено - амфетамін ((±)-a-метилфенетиламін) та вмістом 2 (двох) паперових згортків з кристалоподібними речовинами білого кольору, є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Підозрюваний перебуваючи за вказаною вище адресою, підняв вищевказані психотропні речовини та поклав до кишені нагрудної сумки яка була одягнута через плече на ньому в той день, тим самим незаконно безоплатно придбав та почав незаконно зберігати вищевказані та психотропні речовині, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, для власного вживання без мети збуту.
03 червня 2025 року о 17 год 03 хвилини ОСОБА_7 зупинено працівниками поліції біля першого під'їзду будинку за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2-А, та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений, останній повідомив, що має.
ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та у присутності двох понятих вилучено 1 (один) прозорий поліетиленовий зіп-пакет з спресованою порошкоподібною речовиною білого кольору, 2 (два) паперові згортки з кристалоподібними речовинами білого кольору.
Таким чином, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
3.1. Щодо обґрунтованості підозри.
Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється за наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Дії, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі матеріали:
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.06.2025;
- постанову про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження вилучених об'єктів від 03.06.2025;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 віл 03.06.2025
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 03.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 03.06.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 03.06.2025;
-довідку Державної міграційної служби України;
--вирокОболонського районного суду міста Києва від 27.02.2025;
-висновок експерта від 04.06.2025 № СЕ-19/111-25/34405-НЗПРАП.
Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно зі до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу необхідно враховувати індивідуальні особливості підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цих кримінальних провадженнях і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України підтверджується зазначеними вище матеріалами кримінального провадження, які орган досудового розслідування долучив до клопотання. Долучені матеріали кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості пред'явленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309КК України. При цьому, слідча суддя акцентує увагу, що не вирішує питання винуватості останнього у вчиненні злочинів, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ним злочинів. На даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
3.2. Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальні правопорушення.
3.2.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Також, слідча суддя враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину та за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вище вказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
3.2.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків снує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваний ОСОБА_7 ознайомлений з їх показаннями, а також йому відомо анкетні дані, місця проживання свідків, оскільки протоколи допитів із зазначенням анкетних даних таких осіб вручено стороні захисту з даним клопотанням.
Вказані обставини формують у слідчої судді переконання щодо наявності зазначеного ризику у цьому кримінальному провадженні.
3.2.3.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Наявність вказаного ризику прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_7 не працевлаштований не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування, раніше судимий та станом на 05.06.2025 підозрюваний іспитовий строк, встановлений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27.02.2025 не закінчився.
Враховуючи наведені обставини, слідча суддя доходить висновку, що наявний зазначений ризик.
4. Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_7 має постійне місце проживання; офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб не має, раніше судимий.
Під час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу слідча суддя враховує: вагомість на даному етапі наявних доказів про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється та альтернативність видів покарання, які можуть бути йому призначені.
5. Щодо альтернативного запобіжного заходу
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутністю клопотань від осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі без контролю за його поведінкою не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризикам, які доведено стороною обвинувачення. Для попередження встановлених ризиків слідча суддя вважає необхіднім та достатнім застосувати запобіжний захід у вигляді саме цілодобового домашнього арешту, що буде сприяти дотриманню процесуальних обов'язків, та мінімізації ризиків. Беручи до уваги встановлені відповідно до статей 176-178 КПК України обставини, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри, доведення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідча суддя вважає, що домашній арешт є співмірним пред'явленій підозрі та особі підозрюваного.
Слідча суддя також вбачає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо адреси місяця проживання підозрюваного суд звертає увагу, що зазначена адреса проживання вказана органом досудового розслідування безпосередньо у повідомленні про підозру ОСОБА_7 та є його місцем реєстрації відповідно до інформаційної довідки про особу, наданої Державною міграційною службою України .
З огляду на вище викладене, підозрюваному ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: не залишати цілодобово у період з 05 червня 2025 року до 03 серпня 2025 року включно місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за виключенням випадків необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги, відвідування лікарень, аптек та магазинів - з метою забезпечення життєдіяльності (лікування, придбання медикаментів, продуктів харчування); прибувати за викликом до визначеної службової особи - слідчого, прокурора, слідчого судді, суду - в залежності від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, а саме зі свідками в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя
1. Клопотання - задовольнити.
2. Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні за № 12025100050001482 від 03.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем проживання: АДРЕСА_1 , строком до 01.08.2025 включно.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не залишати цілодобово у період з 05 червня 2025 року до 01 серпня 2025 року включно місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за виключенням випадків необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги, відвідування лікарень, аптек та магазинів - з метою забезпечення життєдіяльності (лікування, придбання медикаментів, продуктів харчування);
- прибувати за викликом до визначеної службової особи - слідчого, прокурора, слідчого судді, суду - в залежності від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, а саме зі свідками в даному кримінальному провадженні.
4. З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного до ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на працівників Оболонського УП ГУНП у м. Києві, обов'язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останнього.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва - ОСОБА_3 .
Роз'яснити ОСОБА_7 , що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1