Справа №523/20779/24
Провадження №1-кп/523/933/25
05 червня 2025 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні №12024162490001324 від 26.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-
Встановив:
В провадженні Пересипського районного суду міста Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.
Вивченням матеріалів встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України в рамках вищезазначеного кримінального провадження на підставі ухвали судді Суворовського районного суд м. Одеси від 17.04.2025 року стосовно ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали суду припиняє свою дію 15.06.2025р.
У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться допустимими та належними доказами, дослідженими у ході судового засідання; обвинувачений, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, вчинив умисний злочин, спрямований проти здоров'я потерпілого, заподіявши своїми діями непоправну шкоду зору останнього, крім того не працевлаштований, не має утриманців, постійного місця проживання у м. Одеса, у зв'язку з чим ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України продовжують існувати та дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, не виключається ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_6 , який за змістом обвинувального акту офіційно не працевлаштований, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду або вдатися до спроб будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню; вислухавши думку учасників процесу: потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав клопотання прокурора; захисника ОСОБА_4 , який виходячи з позиції підзахисного, заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначаючи, що були свідки зі сторони обвинуваченого, які все розповіли, ризики не доведені, вважаючи за можливе застосувати до підзахисного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; обвинуваченого ОСОБА_6 , який приєднався до думки захисника, клопотав змінити відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання його матері; враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за наступними підставами.
За змістом ст.331 ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі ще триває, за змістом пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_6 за ст.121 ч.1 КК України відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за який, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який, виходячи зі змісту обвинувального акту, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення, не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження; виходячи з характеру та обставин вчинення кримінального правопорушення, викладеному в обвинувальному акті, не виключається ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому діяння, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, при прийнятті рішення щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України, за змістом якої суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у спричиненні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило втрату функцій органу зору, вважає за необхідне не визначати розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.132, 177-178, 183, 194, 196, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 3.08.2025 року включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 3.08.2025 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя : ОСОБА_1