Справа № 756/11262/24
Провадження № 2/756/727/25
оболонський районний суд міста києва
іменем України
05 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Яременко А.А.,
представника позивача Глущенка К.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,
КП «Київтеплоенерго» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 63 415,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивачем надавалися послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв'язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
На виконання вимог законодавства, згідно з яким послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору-приєднання про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, КП «Київтеплоенерго» підготувало та опублікувало договір про надання послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085), жодних заяв або повідомлень про відмову від надання послуг та договору від нього не надходило.
Відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та/або централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, у результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 липня 2024 року становить 63 415,79 грн та складається із:
- заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 4 165,30 грн;
- заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 12 444,40 грн;
- заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 10 054,90 грн;
- заборгованості за послуги з теплової енергії, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 21 362,41 грн;
- заборгованості за послуги з постачання гарячої води, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 14 149,54 грн;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 749,93 грн;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 483,99 грн;
- заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5,32 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
14.12.2024 до Оболонського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив, в якому вона зазначила, що заборгованість пред'явлена до суду з порушеними строками позовної давності, а документи, які надані відповідачу та суду не можуть свідчити про наявність договірних відносин.
Відповідач зазначив такі заперечення проти задоволення заявлених позовних вимог:
По-перше, відповідач звернув увагу на те, що позивачем порушено строки позовної давності, встановлені ст. 256, 257 ЦК України. Відповідач зазначив, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості строк стягнення боргу охоплює період з липня 2017 до червня 2024, а в інших розрахунках вказаний період взагалі з липня 2015 до червня 2024. Будь-які докази поважності причин пропуску строку позовної давності позивач суду не надав.
По-друге, на думку відповідача, подані позивачем документи, зокрема внутрішні документи КП «Київтеплоенерго» між структурними підрозділами «ЕнергоЗбут» та «Київські теплові мережі» щодо подачі теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 , не мають доказового значення для справи, оскільки відповідач не є стороною зазначених документів і жодного договору з підприємством не підписував. Крім того, відповідач зазначив, що надані позивачем матеріали, зокрема корінці нарядів №10479 від 16.10.2020, №111389 від 25.10.2019, №9084 від 03.04.2020 та №933 від 06.04.2019 не містять печатки та відомостей, що підтверджують фактичне включення чи відключення подання теплової енергії до будинку, а також такі документи відповідачу не надавалися для ознайомлення в період виникнення заборгованості.
Відповідач наголосив, що відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України кожна сторона має довести обставини, на які вона посилається, тому на подані без належного оформлення внутрішні документи посилатися не можна.
По-третє, відповідач зазначив, що відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг виникають виключно на договірних засадах. Водночас, на думку відповідача, будь-яких договірних відносин між сторонами не виникло. Відповідач стверджує, що йому не пропонувалась жодна модель договору, він не був ознайомлений з публічною пропозицією у газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 та фактично не мав інформації щодо наявності договірних відносин між ним та позивачем. Докази направлення або вручення відповідачу пропозиції укласти договір позивачем не надані.
Крім того, за твердженням відповідача, довіреність видана від 20.06.2023 №20/06/23-12 на начальника районного відділу збуту №3 СП «ЕнергоЗбут» КП «Київтеплоенерго» Матвієнко Н.О. не підтверджує правомірність та належне оформлення корінців нарядів чи актів перевірок лічильника, оскільки вони підписані іншими особами, при цьому відповідних довіреностей або документів, які підтверджують повноваження цих осіб, не надано.
З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
27.02.2025 позивач подав додаткові пояснення, виклавши такі аргументи:
Позивач зазначив, що КП «Київтеплоенерго» визначене правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та з 01.05.2018 забезпечує послугами централізованого опалення і гарячої води, маючи відповідну ліцензію та закріплене майно, повернуте від ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (розпорядження Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017, №591 від 10.04.2018).
Відповідач не проводив процедуру відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також не звертався до позивача щодо перерахунку чи ненадання зазначених послуг. Тому, за твердженням позивача, відповідач зобов'язаний оплатити їх в повному обсязі, а факт підключення будинку підтверджує надання зазначених послуг.
Відповідач щомісячно одержував платіжні документи із зазначенням необхідних реквізитів (суми боргу, тарифу, площі житла, кількості зареєстрованих осіб). При цьому він жодного разу не заперечував правильність та обґрунтованість нарахувань, що, на думку позивача, підтверджує належне надання послуг.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , тому має обов'язок своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги (ст. 319, 322 ЦК України, Закон «Про житлово-комунальні послуги»). На цей час відповідачем порушено умови оплати за спожиті послуги.
Позивач також зазначив, що позов було подано у вересні 2024 року, під час воєнного стану. З огляду на зупинення перебігу строків позовної давності в періоди загальнонаціонального карантину (з березня 2020 по 30.06.2023) та воєнного стану (з 24.02.2022), позивач вважає, що строк позовної давності ним не пропущено, а позовні вимоги ним правомірно заявлено за період з березня 2017 року.
Щодо договірних відносин позивач вказав, що договір на надання комунальних послуг було оприлюднено у офіційному виданні (газета «Хрещатик» №34(5085) від 28.03.2018), у формі договору приєднання. Отже, відповідач погодився з його умовами в результаті конклюдентних дій (фактичного користування послугами).
На підставі зазначеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнала у межах строку позовної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що КП «Київтеплоенерго», є правонаступником ПАТ «Київенерго», визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України від 10.04.2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.08.2018 року.
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відтак з 01.05.2018 року надання послуг з постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (фізичною особою) починаючи з 01.11.2021 року здійснюється на підставі Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1182, Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою № 830 від 21.08.2019 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Плата за абонентське обслуговування розраховується КП «Київтеплоенерго» на одного абонента (один особовий рахунок) на місяць з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг».
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 № 2244 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено внески за обслуговування КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а саме вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачу, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За даною адресою постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго» за відкритим особовим рахунком.
За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконує належним чином, здійснює надання житлово-комунальних послуг.
Відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, у результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 липня 2024 року становить 63 415,79 грн та складається із:
- заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 4 165,30 грн;
- заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 12 444,40 грн;
- заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 10 054,90 грн;
- заборгованості за послуги з теплової енергії, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 21 362,41 грн;
- заборгованості за послуги з постачання гарячої води, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 14 149,54 грн;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 749,93 грн;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 483,99 грн;
- заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5,32 грн.
На момент розгляду справи відповідачем не сплачено зазначену суму заборгованості.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як передбачено ст. 162 ЖК України, власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує умови договору належним чином, а відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.
Наведені у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують згаданого висновку суду. Крім того, відповідач не навів доводів щодо невиконання договору з боку позивача та неотримання послуг.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб'єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).
Як передбачено ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30.06.2023.
Відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З 24.02.2024 в Україні було введено воєнний стан, який триває і на час розгляду справи.
Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача - сплату коштів частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового місячного платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Правовий висновок щодо застосування строків позовної давності до щомісячних платежів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження 14-10цс18).
За таких обставин, враховуючи, що заборгованість виникла після березня 2017 року (як вбачається з розрахунку - з липня 2017 року), відсутні підстави для застосування позовної давності.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 63 415,79 грн, яка з складається із заборгованості у розмірі:
- заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 4 165,30 грн;
- заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 12 444,40 грн;
- заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 10 054,90 грн;
- заборгованості за послуги з теплової енергії, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 21 362,41 грн;
- заборгованості за послуги з постачання гарячої води, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 14 149,54 грн;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 749,93 грн;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 483,99 грн;
- заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 грн та витрати, повязані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у розмірі 43 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київтеплоенерго», ЄДРПОУ 40538421, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 3.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя Андрій ПУКАЛО