Справа № 523/6474/25
Номер провадження 3/523/2179/25
30 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Пересипського (Суворовського) районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., захисника - Бережного О.В., особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, інваліда ІІ групи, працюючого викладачем у музичній школі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 23.03.2025 року об 11:20 годині, ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом, біля будинку №155 по вул.Отамана Головатого в м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності, зіниці очей, які не реагують на світло), від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху».
30.05.2025 року захисник Бережний О.В. подав до суду письмові заперечення на адміністративний протокол, в яких просив про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи їх тим, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом та неправомірністю вимог працівників поліції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та з діями працівників Управління патрульної поліції в Одеській області за викладених у протоколі обставин не погодився, проте скарг на них не подавав; керування електросамокатом заперечував та зауважив на відсутність у матеріалах справи доказів керування ним вказаним транспортним засобом.
Захисник Бережний О.В. в судовому засіданні підтримав подані ним раніше заперечення, просив закрити справу за відсутністю складу правопорушення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові заперечення захисника Бережного О.В., суддя доходить наступних висновків.
За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В обґрунтування провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, УПП в Одеській області надало до суду матеріали, які містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279345 від 23.03.2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- довідку про неотримання ОСОБА_1 станом на 27.03.2025 року посвідчення водія (а.с.3);
- довідку про повторність вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП (а.с.4);
- направлення ОСОБА_1 для огляду до медичного закладу на стан алкогольного сп'яніння з використанням, згідно з яким останній відмовився від проведення огляду (а.с.5);
- відеозапис з портативних відеореєстраторів працівників поліції на цифровому носії - ДВД-диску (а.с.6).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Положеннями ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок доведення інкримінованих певній особі обставин вчинення адміністративного правопорушення покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про такі адміністративне правопорушення, а суд при розгляді справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості і права відшуковувати докази провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, за викладених в ньому обставин ОСОБА_1 керував електросамокатом, біля будинку №155 по вул.Отамана Головатого в м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності, зіниці очей, які не реагують на світло), від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі відмовився.
Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.130 означеного Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення або неналежність особи до суб'єкту адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності, а особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Частинами 2, 3 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено Наказом МВС України від 09 листопада 2015 №1452/735, про затвердження Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратiв, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 №1413/27858.
Відповідно до вказаної Інструкції встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами поліції з використанням спеціальних технічних засобів.
Згідно ж з п.п.6,7 Розділу І цієї Інструкції, огляд водія на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку), а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За приписами ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Захисник Бережний О.В. у своїх запереченнях по справі вказує на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_2 електросамокатом (зокрема й відеозапис) та взагалі зображення водія, за яким можна було б ідентифікувати особу, щодо якої складено протокол, а також належних підстав для зупинки транспортного засобу працівниками поліції, що на думку захисника уявляє достатні підстави для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Як вбачається з дослідженого суддею наявного в матеріалах справи відеозапису розглядуваних подій (а.с.6), відеофайли не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Попри те, наданий до суду відеозапис не містить чітко висловленої саме ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, а зафіксована на записі розмова працівника поліції з іншою особою не дозволяє судді переконатися у тому, що то є саме ОСОБА_1 і що саме він під час досліджуваних в суді подій відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Слід зауважити на тому, що інші наявні у справі матеріали, оцінка яких здійснена суддею у їх сукупності та взаємозв'язку, не спростовують викладених у запереченнях захисника Бережного О.В. доводів, а також не доводять факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження огляду в медичному закладі.
За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди використовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Наведені обставини обумовлюють висновок судді про те, що матеріалами розглянутої справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провина останнього не доведена та в діях зазначеної особи відсутні складові ознаки наведеного правопорушення, внаслідок чого доводи захисника Бережного О.В. щодо закриття провадження у справі уявляються обґрунтованими, а відтак провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 130, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-284, 289 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Копію постанови вручити під розписку ОСОБА_1 та направити для відома до УПП в Одеській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов