Справа №523/10140/25
Провадження №1-кс/523/3174/25
28 травня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Одеській області ОСОБА_5 в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 42025164690000023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Северинівка, Одеської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст.369-2 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зняття ОСОБА_8 з розшуку в структурі ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку не оновленням (уточненням) облікових (персональних) даних, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційні підготовку та мобілізацію», поєднане з вимаганням такої вигоди, за наступних обставин:
- у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 04.04.2025, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, за невстановлених обставин, залучив до протиправної діяльності раніше знайомого йому громадянина ОСОБА_7 ;
- 04.04.2025, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи на станції технічного обслуговування легкових автомобілів за адресою: АДРЕСА_3 (більш точна адреса досудовим слідством не встановлена), на робочому місці ОСОБА_8 висловив останньому вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США за здійснення ним впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зняття ОСОБА_8 з розшуку в структурі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області, як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку не оновленням (уточненням) облікових (персональних) даних, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційні підготовку та мобілізацію», пригрозивши, що у разі відмови надати неправомірну вигоду він здійснить заходи мобілізаційного характеру відносно ОСОБА_8 ;
- 15.04.2025, перебуваючи у м. Одеса, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , конспіруючи свою протиправну діяльність, під час телефонної розмови засобами мобільного зв'язку у месенджері «Whatsapp» повідомив ОСОБА_8 , що умови зняття його з розшуку змінились та висловив ОСОБА_8 вимогу надати йому неправомірної вигоди у розмірі 6 500 (шести тисяч п'ятсот) доларів США;
- 18.04.2025, о 19 годині, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу магазину «Таврія-В» за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 9, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 одержав від останнього, який діяв під контролем правоохоронних органів, для себе та ОСОБА_7 раніше обумовлену ним ( ОСОБА_6 ) частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 1 500 (тисячу п'ятсот) доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на цю дату становить 61 950 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень), за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо зняття ОСОБА_8 з розшуку, як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку не оновленням (уточненням) облікових (персональних) даних, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційні підготовку та мобілізацію»;
- 26.05.2025, близько 14 години, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи на паркувальному майданчику біля магазину «Varus» за адресою: м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 112/1 поблизу автомобіля марки «Renault Kangoo» д.н.з НОМЕР_1 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 одержав від останнього, який діяв під контролем правоохоронних органів, для себе та ОСОБА_7 раніше обумовлену ним ( ОСОБА_6 ) другу частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на цю дату становить 207 500 (двісті сім тисяч п'ятсот гривень) за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зняття ОСОБА_8 з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку не оновленням (уточненням) облікових (персональних) даних, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційні підготовку та мобілізацію».
За викладених вище обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
26.05.2025, об 16 год. 21 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі ст.208 КПК України.
27.05.2025, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки ризики не доведені, просили застосувати більш м'який запобіжний захід або застосувати меншу суму застави.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Причетність ОСОБА_6 до скоєння інкримінованого злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколами допитів в якості свідка ОСОБА_8 , від 07.04.2025, 18.04.2025, 21.04.2025, 13.05.2025, 26.05.2025;
- протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 07.04.2025, 21.04.2025, 13.05.2025 та 26.05.2025;
- протоколам обшуку автомобіля «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_2 ;
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
Вказані докази є вагомими доказами вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв'язку з чим, у разі визнання судом його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході досудового розслідування з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , та забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже:
- згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а також неможливістю призначення за корупційне правопорушення покарання нижче від найнижчої межі санкції, та неможливістю звільнення особи від покарання з випробуванням, окрім як за угодою про визнання винуватості, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, в силу службових обов'язків .
Поряд з цим, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні, а з урахуванням того, що Одеська область, межує з Республікою Молдова та не признаною республікою Придністров'я, в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є реальні ризики того, що він може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території іншої держави. Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Так, ОСОБА_6 поза пунктами пропуску може здійснити виїзд на непідконтрольні Україні території, зокрема на непідконтрольні території Херсонської, Донецької, Запорізької та Луганської областей з метою переховування від органів досудового розслідування.
- згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 може - знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення оскільки в тому числі іншу частину грошових коштів одержану в якості неправомірної вигоди.
- згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані та місця проживання внаслідок ознайомлення з відповідними протоколами слідчих (розшукових) дій, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного особи можуть змінити показання в ході судового розгляду;
- згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 може продовжити вчиняти корупційні кримінальні правопорушення, пов'язані з одержанням неправомірної вигоди. Також може вчинити інше кримінальне правопорушення, маючи відомості щодо всіх свідків, яких допитано в рамках вказаного кримінального провадження, а також тих, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи спільників, може вчинити надання неправомірної вигоди схиливши їх до дачі неправдивих показань.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, підозрювана буде перешкоджати виконанню покладених на неї процесуальних обов'язків.
За указаних обставин підстави для застосування до підозрюваної будь-якого іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, відсутні.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено, також не встановлення підстав для визначення застави.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v UnitedKingdom 14310/88, 28 жовтня 1994 року) зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Вказані обставини є підставами вважати, що до підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків має бути застосований запобіжний захід - тримання під вартою. За указаних обставин підстави для застосування до нього будь-якого іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, відсутні.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , документи, що його характеризують, відомості про стан здоров'я, сімейний стан, інформацію чого проходження військової служби, приймаючи до уваги, що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого існують на даний час і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які в даному провадженні не допитані, тому суд вважає доцільним продовження підозрюваному ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання суду, застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб прибрати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням майнового стану обвинуваченого, його сім'ї, наявність на утриманні дітей, слідчий суддя доходить висновку про можливість часткового задоволення клопотання слідчого, щодо застосування застави при обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає її розмір достатнім, як 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку слідчого судді, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 201, 205, 369-372 КПК України,
Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Одеській області ОСОБА_5 в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 42025164690000023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 25.07.2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 908 400,00 грн., з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, наступних обов'язків:
?прибувати за вимогою до слідчого, прокурора та суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1