Справа № 523/1384/25
Провадження №2/523/2185/25
"21" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, звернувся адвокат Циганок Олександр Васильович.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04 березня 2023 року між сторонами у справі було укладено шлюб, актовий запис № 408. Від шлюбу у подружжя є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник зазначає, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, шлюб носить формальний характер, подальше сумісне життя не можливо.
На підставі викладеного представник просить розірвати шлюб укладений між сторонами 04 березня 2023 року, актовий запис № 408.
Щодо вимог про стягнення аліментів, зазначив, що дочка сторін у справі проживає з матір'ю та перебуває на її повному утриманні. Відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
З урахуванням викладеного просить: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі: 2 500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси від 31 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 21 травня 2025 прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 адвоката Циганок Олександра Васильовича від позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини.
Провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини - закрито.
Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явились, представник позивача ОСОБА_4 звернувся на адресу суду з клопотанням про слухання справи за відсутності сторони позивача, просив позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити (а.с.43).
Відповідач ОСОБА_2 також, 02.04.2025 року (вх. № 11980) звернувся на адресу суду з заявою про слухання справи за його відсутності, згідно заяви зазначив, що позовні вимоги стягнення аліментів та розірвання шлюбу визнає в повному обсязі (а.с.29).
За приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Таким чином судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, позивач та відповідач звернулись з заявами про слухання справи за їх відсутності де вказали, що позовні вимоги підтримують та визнають, підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню враховуючи таке.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 04 березня 2023 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 408. Свідоцтво про шлюб видане 04.03.2023 року, серія НОМЕР_1 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.8).
Згідно копії свідоцтва про народження сторони у справі є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Як передбачено ст. 12 Європейської Конвенції по правам людини, чоловіки та жінки, які досягли шлюбного віку, мають право вступати в шлюб і створювати сім'ю у відповідності з національним законодавством, яке регулює здійснення цього права.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Нормами Сімейного Кодексу України передбачена добровільність шлюбу. Так, згідно ст. 24 СК України - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
З урахуванням того, що позивач та відповідач звернулись на адресу суду з заявами про підтримку та визнання позову, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі, а тому шлюб підлягає розірванню.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.
Позивач зазначає, що обов'язок щодо утримання дитини покладено на обох батьків, а тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі: 2 500 гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Як передбачено ст.51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 p.), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ч. 1. ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001p. № 2402-111, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про державний бюджет» на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 становить - 2 563 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Тобто, законодавець передбачив право особи з якою проживає дитина визначатись у якій формі отримувати аліменти: у частці від доходу відповідача або у твердій грошовій сумі.
Відповідач є особою працездатного віку, даних про незадовільний стан здоров'я відповідач суду не надав, позовні вимоги про стягнення аліментів визнав в повному обсязі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З урахуванням зазначеного, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, право дитини на достатній рівень життя, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, а відтак, з урахуванням заяви відповідача про визнання позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд вважає, що вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню, що у свою чергу буде відповідати вимогам закону та не порушуватиме майнові права дитини та сторін. При цьому, позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину (дітей) в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернулись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
При цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому при зміні стану здоров'я, сімейного стану чи матеріального становища платника аліментів або одержувача аліментів, у сторін є право звернутись до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір за розгляд справи про стягнення аліментів в розмірі 1 211,20 гривень, а також на користь позивача, сплачений нею судовий збір за розгляд справи про розірвання шлюбу в розмірі 1 211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 24, 105, 110-112, 180, 181, 182, 183,192 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 354-355, пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 04 березня 2023 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 408, між ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) - розірвати.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити Пересипському районному у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошові сумі в розмірі: 2 500 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 27 січня 2025 року (дата реєстрації позову) та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) - на користь держави судовий збір у розмірі: 1 211, 20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - судові витрати у розмірі: 1 211, 20 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 26 травня 2025 р.
Суддя: