Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1837/25
Номер провадження: 1-кс/511/669/25
05.06.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12025162390000420 від 04.06.2025 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 04.06.2025 року о 09:56 год на а/д Т-16-25 в смт. Лиманське по вул. Космонавтів, біля магазину «ХОЗ ТОВАРИ», водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працююча, керуючи триколісним електровелоскутером «CROSSER TR-1», рухаючись в напрямку с. Кучурган Роздільнянського р-ну, під час здійснення маневру повороту ліворуч не врахувала, що її дії будуть безпечними для інших учасників дорожнього руху, не надала перевагу в русі велосипедисту який рухався у зустрічному напрямку, допустила наїзд на велосипед Україна під керуванням гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП велосипедист гр. ОСОБА_6 , була доставлена до КНП «Роздільнянської БПЛ» працівниками ШМД та отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньосуглобного переломулівої великоломілкової кістки.
Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 04.06.2025 був вилучений електровелоскутер «CROSSER TR-1» та велосипеду «Україна» синього кольору, у зв'язку з необхідністю проведення судових автотехнічних експертиз, оскільки транспортний засіб-учасник ДТП зберіг на собі сліди злочину,
04.06.2025 року ці транспортні засоби-учасників ДТП визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надіслала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, зазначивши, що нею повідомлялися власники майна про судове засідання.
Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12025162390000420 від 04 червня 2025 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 04 червня 2025 року, вищевказане майно визнано речовим доказом.
Положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Разом з цим, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12025162390000420 від 04.06.2025 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно- задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони користування, розпорядження та відчуження на наступне тимчасово вилучене майно, а саме:
- електровелоскутер «CROSSER TR-1», чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 ;
- велосипед «Україна», синього кольору.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1