Справа № 522/15848/24
Провадження № 2/522/1693/25
04 червня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 роз'єднано, виділено у самостійне провадження позовні вимоги про визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та призначено підготовче засідання на 23.10.2024.
У підготовче засідання 23.10.2024 учасники справи не з'явились, причини неявки суду не повідомили. На електронну пошту суду надійшла заява від особи, яку суд позбавлений можливості ідентифікувати, у зв'язку з відсутністю електронного цифрового підпису. Розгляд справи відкладено на 17.12.2024.
У підготовче засідання 17.12.2024 учасники справи не з'явились. На електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про надання сторонам на підставі ст. 111 Сімейного кодексу України строку 6 місяців для примирення з метою відновлення стосунків у сім'ї і бажанням її зберегти. У зв'язку з неявкою учасників справи, розгляд справи відкладено на 11.02.2025.
У підготовче засідання 11.02.2024 учасники справи не з'явились. На електронну пошту суду від позивача надійшла заява, у якій позивач просив розглянути подане ним клопотання про надання строку на примирення та розглянути клопотання за його відсутності. Від відповідача до суду надійшла заява, у якій вона просила задовольнити клопотання позивача про надання часу на примирення, розглянути справу за її відсутності.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання строку на примирення. Розгляд справи відкладено на 15.04.2024.
У підготовче засідання 15.04.2025 учасники справи не з'явились, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. На електронну пошту суду надійшла заява, не підписана електронним цифровим підписом, у зв'язку з чим суд не може ідентифікувати особу заявника та заяву не приймає до уваги. Розгляд справи відкладено на 04.06.2025.
У підготовче засідання 04.06.2025 учасники справи не з'явились, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, з урахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином сповіщався про час, дату та місце судового розгляду, зокрема судові повістки про виклик до суду надсилались позивачу до його електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях дійшов висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у п. 41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (Заява N 3236/03) зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Суд враховує, що позивач, як ініціатор судового провадження, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом поданої позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно постанови Верховного Суду від 09.11.2023 (справа № 753/114/22, провадження № 61-6264ск23) залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (див. постанову Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
Позивач не з'являвся у судові засідання, належний чином повідомлений про розгляд справи, доказів поважності причин неявки суду не надав, клопотань щодо розгляду справи за відсутності позивача не подавав.
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
При цьому, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно, згідно положень ч.2ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-81, 89, 257, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України, суд,-
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА