Справа № 522/15650/24
Провадження № 1-кп/522/1336/25
05 червня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024163510000318 від 22.04.2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, студента IV курсу «Морського фахового коледжу» Херсонської державної академії, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, студента III курсу Херсонського політехнічного фахового коледжу НУ «Одеська політехніка», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
- обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
потерпілого - ОСОБА_11 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
За невстановлених досудовим слідством обставин і часу, але не пізніше квітня місяця 2024 року, ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_4 , діючи на замовлення невстановленої слідством особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, під ім'ям « ОСОБА_12 », яка має ім'я користувача « ОСОБА_13 » (далі - Особа № 1) та з яким вони спілкувались за допомогою особистого месенджера «Telegram» у телефоні «iPhone 12 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 » ОСОБА_4 , вступили у попередню змову спрямовану на пошкодження невизначеної кількості числа автомобілів громадян в м. Одесі за грошову винагороду.
Діючи відповідно до вказівок Особи № 1, які надсилались у зазначеному месенджері, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , упродовж дня, а саме 21.04.2024, в різних торгівельних закладах на території м. Одеси, закупили необхідні інгредієнти для виготовлення запальної суміші «коктейль Молотова», а саме футболку із хлопка, скляні пляшки, бензин, ацетон, пробки для пляшок тощо.
Надалі, відповідно до інструкції з виготовлення запальної суміші під назвою «коктейль Молотова», яку направила невстановлена досудовим розслідуванням - Особа № 1 до особистого телеграм акаунту, який належить ОСОБА_4 , останній разом із ОСОБА_3 , діючи спільно, виготовили запальну суміш з використанням зазначених вище інгредієнтів, з метою її подальшого використання для пошкодження автомобілів громадян відповідно до вказівок вказаної особи, яку в подальшому у вигляді скляних пляшок поклав ОСОБА_4 до свого рюкзаку.
Отримавши 21.04.2024 року, приблизно о 22:00 год., вказівку від Особи № 1 на здійснення підпалу, з використанням виготовленої ними запальної суміші за винагороду, а саме: автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , який перебував біля будинку АДРЕСА_4, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вирушили на зазначену адресу, з метою підпалу вказаного вище автомобілю.
В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи спільно, приблизно о 23:00 год., 21.04.2024 року, прибули за адресою АДРЕСА_4, та в результаті пошуків замовленого автомобіля виявили його місце перебування, а саме місцезнаходження автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , який належить на підставі права приватної власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Приступивши до виконання раніше наданого плану Особою № 1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діючи спільно, за попередніми домовленостями, впевнившись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає та їх діяльність здійснюється без уваги інших осіб, які можуть завадити вчиненню їхнього плану, спрямованого на підпал автомобіля, приступили до виконання наданих раніше інструкції щодо підпалу.
ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 , які за домовленістю діяли спільно, з метою виконання плану щодо підпалу автомобіля, з корисливих мотивів, з метою отримання подальшої винагороди від Особи № 1, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4, поряд з автомобілем «Mitsubishi Lancer», 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , розподілили обов'язки щодо підпалу. Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, дістав заздалегідь заготовлену ними раніше пляшку з легкозаймистою сумішшю («коктейль Молотова») та, з метою пошкодження майна громадян, підпалив за допомогою раніше підготовленої запальнички пляшку з вказаною сумішшю та кинув її у лобове скло вищевказаного автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 . ОСОБА_3 у свою чергу, діючи за попередньо встановленим планом, в цей момент спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки бути виявленими іншими особами подати відповідний сигнал ОСОБА_4 , який безпосередньо здійснював підпал автомобілю, та безпосередньо після встановлення факту підпалу автомобіля, упевнившись, що легкозаймиста суміш почала горіти на лобовому склі автомобіля, здійснив фотофіксацію підпалу автомобіля для подальшого направлення фотозвіту Особі № 1 щодо виконання його доручення.
В результаті зазначених навмисних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , пляшка з сумішшю розбилась о лобове скло автомобіля і легкозаймиста суміш зайнялась внаслідок чого розпочалось горіння вказаного автомобіля.
За результатами виконаних інструкцій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , 21.04.2024 року, о 23:24 року, направили Особі № 1 фотозвіт щодо виконаних ними дій, в частині підпалу автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», з метою отримання винагороди від Особи № 1, яку в подальшому, на наступний день, а саме 22.04.2024 року, о 14:59 год., ОСОБА_4 отримав на свій банківський рахунок, який відкритий у AT «Універсал Банк» грошові кошти, в якості винагороди за вчинення підпалу транспортного засобу, у розмірі 8044 грн. та у подальшому частину з яких передав ОСОБА_3 .
В результаті дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла пожежа автомобілю марки «Mitsubishi Lancer», 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , з державним номерним знаком (реєстраційним номером) НОМЕР_3 , в результаті якої транспортному було заподіяно пошкодження термічного характеру по периметру автомобіля внаслідок високотемпературного впливу, які пов'язані з деформацією, пошкодженням (знищенням) складових, а саме складові передньої та середньої частини формуючі каркас кузова КТЗ (порушені геометричні параметри прорізів капоту, скла вітрового, передніх дверей), моторного відсіку, значно пошкоджені від термічного впливу місця кріплення ходової частини та силового агрегату з навісним обладнанням, елементів зовнішнього і внутрішнього облицювання салону, дверей; пошкоджені системи безпеки, складових електрообладнання, трансмісії, ходової частини та інше, внаслідок чого заподіяно потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 376095,74 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, а саме - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, а саме - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні, за участю законного представника ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та пояснив суду, що дійсно при вказаних у обвинувальному акті обставинах він разом з ОСОБА_3 , після отримання вказівок невідомої особи, з метою виконання підпалу автомобіля, та отримання вподальшому винагороди, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4, поряд з автомобілем «Mitsubishi Lancer», з державним номерним знаком НОМЕР_3 , розподілили обов'язки щодо підпалу. Він дістав з свого рюкзака пляшку з «коктейлем Молотова», підпалив пляшку та кинув її у лобове скло вищевказаного автомобіля. ОСОБА_3 в цей момент спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки бути виявленими іншими особами подати йому відповідний сигнал. Після чого здійснили фотофіксацію підпалу автомобіля та направили фотозвіт щодо виконання його доручення. На наступний день він отримав на свій банківський рахунок грошові кошти, в якості винагороди за вчинення підпалу транспортного засобу, у розмірі 8044 грн. та частину передав ОСОБА_3 . У скоєному щиро покаявся.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та пояснив суду, що дійсно при вказаних у обвинувальному акті обставинах він разом з ОСОБА_4 , після отримання вказівок невідомої особи, з метою виконання підпалу автомобіля, та отримання вподальшому винагороди, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4, поряд з автомобілем «Mitsubishi Lancer», з державним номерним знаком НОМЕР_3 , розподілили обов'язки щодо підпалу. ОСОБА_4 дістав з свого рюкзака пляшку з «коктейлем Молотова», підпалив пляшку та кинув її у лобове скло вищевказаного автомобіля. Він в цей момент спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки бути виявленими іншими особами подати ОСОБА_4 відповідний сигнал. Після чого здійснили фотофіксацію підпалу автомобіля та направили фотозвіт щодо виконання його доручення. На наступний день ОСОБА_4 отримав на свій банківський рахунок грошові кошти, в якості винагороди за вчинення підпалу транспортного засобу, у розмірі 8044 грн. та частину передав йому. У скоєному щиро покаявся.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 показав, що це сталося вночі у 2024 році, ще до комендантської години. Приблизно в двадцять хвилин дванадцятого йому подзвонив сусід та повідомив, що у нього горить автомобіль. Він вибіг, встиг відчинити машину та забрав з багажного відділення 10 літрів пального. Сусід з вогнегасника почав гасити вогонь, після чого приїхала рятувальна служба. Претензій до ОСОБА_4 він не має, ним було відшкодовано шкоду в розмірі 5000 доларів США. ОСОБА_15 частково відшкодував матеріальну шкоду в розмірі 2000 доларів США.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачені повністю визнали свою провину в інкримінованому їм органом досудового розслідування кримінального правопорушення, погодились з кваліфікацією вчиненого ними діяння, а так само визнали всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показами обвинувачених, надані ними безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого їм діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, які вчинені обвинуваченими дійсно мали місце, вони містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України і ОСОБА_4 та ОСОБА_3 винуваті у його вчиненні, так як вони здійснили: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує щире каяття та часткове відшкодування шкоди.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
З урахуванням сукупності вищезазначених обставин, які суд визнає, пом'якшуючими, при обранні ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, вважає за можливе застосувати до нього дію ст.ст. 75; 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.
При призначенні неповнолітньому ОСОБА_4 покарання, крім передбачених у статтях 65-67 КК обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 103 КК України, має враховувати також умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень розвитку й інші особливості його особи.
ОСОБА_4 на теперішній час перебуває у віці 17 рік, на момент вчинення правопорушення мав повних 16 років, не одружений, має середньо освіту, навчається у Херсонському політехнічному фаховому коледжі НУ «Одеська політехніка», проживає разом з батьками, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має задовільний стан здоров'я та відповідний своєму віку рівень розвитку.
Згідно матеріалів досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , наявної в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_4 повідомив, що в сім'ї були фінансові проблеми. Заробітної платні батька було достатньо для задоволення базових потреб, однак, не вистачало на все, про що мріяв ОСОБА_4 . Хлопець хотів жити в м. Одесі, однак, грошей на оренду житла не вистачало. ОСОБА_4 допомагає рідним по господарству, вміє майструвати, прибирає у дворі та пиляє дрова, батько навчив ОСОБА_4 ремонтувати автомобілі. Мати повідомила, що ОСОБА_4 товаришував з хлопцями, які мали добру поведінку, не вживали алкоголь та наркотичні речовини, навчались та займались спортом. ОСОБА_4 має кращого друга, який працює та навчається в Німеччині, однак підліток дружив з ОСОБА_3 , з яким разом вчинив кримінальне правопорушення. Батьки не забороняли товаришувати з цим хлопцем, оскільки він не вживав наркотичні речовини та алкоголь, вчився. ОСОБА_4 припинив дружбу з ОСОБА_3 після того, як дізнався, що у вчиненому кримінальному правопорушенні цей хлопець та його батьки звинувачують виключно його. Він не проявляє фізичну агресію до оточуючих. Вважає, що в момент вчинення кримінального правопорушення вчинив не обдумано, імпульсивно. Також, ОСОБА_4 повідомив, що шкодує про те, що вчинив кримінальне правопорушення. Згідно історії правопорушень, ОСОБА_4 не спроможний об'єктивно мислити і критично оцінювати проблемну ситуацію, може іноді задовольняти свої потреби в кримінальний спосіб, не може спрогнозувати наслідки своїх протиправних вчинків, що свідчить про дефіцит когнітивних навичок. Він усвідомлює і критично ставиться до скоєного, шкодує та щиро кається, вважає себе винним та стверджує, що ніколи не повторив би подібне. Висновок органу пробації про можливість виправлення неповнолітнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
Поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 в суді свідчить про те, що останній шкодує про вчинене правопорушення, усвідомлює свою відповідальність та відшкодував зі свого боку заподіяну шкоду.
Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, раніше не судимий та вчинення злочину неповнолітнім.
Відповідно до положень ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання, відомості щодо перебування обвинуваченого на обліку у лікаря нарколога чи психіатра відсутні, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України та застосувати до нього дію ст.ст. 75; 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.
З п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» вбачається, що при призначенні покарання неповнолітнім суди повинні суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація.
Неповнолітній вік особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України є обставиною, яка пом'якшує покарання. Вона обов'язково має враховуватись при призначенні покарання - незалежно від того, чи досяг обвинувачений на час розгляду справи повноліття. Залежно від конкретних обставин справи суди повинні враховувати як такі, що пом'якшують покарання, й інші обставини, перелічені в ч. 1 вказаної статті, а також обставини, хоча й не зазначені у законі, але які знижують ступінь суспільної небезпечності проступку чи особи (наприклад, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність іншою особою, примирення з потерпілим тощо).
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень викладених Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Крім того згідно постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 20 жовтня 2020 року по справі №511/338/18, мета покарання за злочин, вчинений неповнолітнім, має істотні відмінності від наведеного вище загального правила, оскільки в кримінальних провадженнях щодо осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на перше місце виходить їх реабілітація (виправлення) як реалізація принципу найкращих інтересів дитини.
Приймаючи таке рішення, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Крім того, відповідно до ст. 103 КК України, судом враховано умови життя і виховання обвинуваченого, рівень його розвитку, а саме те, що мати не веде асоціальний спосіб життя, належним чином займалась його вихованням, а сам обвинувачений під час допиту пояснив, що вчинив злочини не через те, що потребував у цих речах, а більше через підліткову зацікавленість, авантюризм.
Цивільний позов ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково, оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину повністю доведена та частково відшкодована.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно пунктів 8 та 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди. Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «...моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. ...у порушенні інших цивільних прав,...у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків».
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.».
Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст.ст. 122, 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 100, 368, 370-374, 394 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 не застосовувати.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 не застосовувати.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі 106007 (сто шість тисяч сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_10 на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 50043 (п'ятдесят тисяч сорок три) гривні 72 копійки.
Ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2024 року про арешт майна - скасувати.
Речові докази по справі: носій інформації, який містить відеозапис з камери відеоспостереження; роздруківка руху грошових коштів з банківського рахунку - зберігати у матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Apple Iphone 12», 64 ГБ, ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , в корпусі червоного кольору та чохлі з чорно-сірими діагональними смугами; штани чорного кольору Under Armour; кофта чорного кольору HANMA; кросівки чорного кольору Under Armour; сім карта оператору «Водафон» НОМЕР_7 ; сім карта оператору «лайфселл» НОМЕР_8 ; упаковка від стартового пакету «Водафон» НОМЕР_15; упаковка від стартового пакету «Водафон» НОМЕР_14; сім карта оператору «Водафон» з ідентифікаційним номером НОМЕР_9 ; сім карта оператору «Водафон» з ідентифікаційним номером НОМЕР_10 ; скретч-карта від сім карти оператору «Водафон» НОМЕР_11 - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ; каністра червоного кольору в якій міститься рідина з різким запахом бензину; трубка чорного кольору від каністри з різким запахом бензину; скляна пляшка зеленого кольору об'ємом 0,5 літрів, з різким запахом та ознаками паливно-мастильних матеріалів; рюкзак синього кольору в якому містилась банка з під фарби та три скляні пляшки в яких міститься рідина за якостями запаху схожа на бензин - знищити; автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , з державним номерним знаком (реєстраційним номером) НОМЕР_3 - вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_11 ; мобільний телефон «iPhone 12», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора «Водафон» № НОМЕР_12 , пароль телефону НОМЕР_13 - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1