Справа №522/2141/25
Провадження №2/522/3825/25
03 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.
розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП СИСТЕМА», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Колективного підприємства "БУДОВА", третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на об'єкт інвестування,-
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП СИСТЕМА», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Колективного підприємства "БУДОВА", третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на об'єкт інвестування.
Підготовче засідання у справі призначено на 03 червня 2025 року.
23 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла зустрічна позовна заява Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА» про визнання договору недійсним, у якому позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним договір асоційованого членства у споживчому товаристві №4/80-КР від 03 травня 2018 року з додатковою угодою від 11 липня 2018 року укладені між СТ «СУЗІР'Я БУДОВА» і ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07 травня 2025 року зустрічну позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві за зустрічним позовом 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Зазначена ухвала була доставлена до електронного кабінету ПУКБ МОУ 09.05 2025 року о 20 годині 14 хвилин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
20 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ПУКБ МОУ про поновлення процесуального строку, у якій заявник визнати поважною причини пропуску строку для подання зустрічного позову та поновити строк. Заява мотивована тим, що Указом президента №64/22 введено воєнний стан. У зв'язку з зазначеними подіями, існують перебої в електроенергії. На території військового містечка, ще розташовано ПУКБ МОУ введено режим реагування на сигнал «Повітряна тривога», а тому, забороняється знаходитися на робочому місці та обмежується доступ до мережі інтернет, що перешкоджає доступу до ЕС.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22, зазначила, зокрема, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 19 квітня 1994 року у справі Van de Hurk v. the Netherlands («Ван де Гурк проти Нідерландів»), № 288).
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи, на що неодноразово наголошував ВС.
У п.7 ч.2 ст.197 ЦПК України вказано, що у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Одеський апеляційний суд у постанові від 30.01.2025 року у справі №522/15477/23 вказав, що з врахуванням обставин даної справи, практики Верховного Суду та ЄСПЛ, а також того, що підготовче провадження у справі ще тривало, колегія суддів вважає, що твердження суду першої інстанції в протокольних ухвалах про те, що позивачем не було доведено поважності пропуску строку на подання доказів, є надмірним формалізмом, який не може бути підставою для порушення права позивача на справедливий розгляд справи
Тому, враховуючи зазначене, з метою забезпечення права позивача за зустрічним позовом на справедливий розгляд справи та недопущення розгляду справи із надмірним формалізмом, який порушує право на доступ до правосуддя в цілому, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку для звернення до суду з зустрічним позовом - поважними, поновлення строку для подання зустрічного позову.
16 травня 2025 року засобами поштового зв'язку було направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла до суду 23.05.2025 року, якою усі зазначені в ухвалі суду недоліки - усунуто.
Згідно ч.ч.1-2 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
У разі додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Суд, встановивши, що недоліки позовної заяви було виправлено, а тому, позовна заява відповідає вимогам, що передбачені статтями 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України, переконавшись у тому, що підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі відсутні та вона дійсно підсудна Приморському районному суду м. Одеси, вважає можливим відкрити провадження по справі.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченим ЦПК України у порядку : 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Суд встановивши, що недоліки зустрічної позовної заяви - усунуто, переконавшись у тому, що підстави для залишення зустрічної позовної заяви без руху, повернення позовної заяви - відсутні, а обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, суд доходить до висновку про наявність підстав для прийняття зустрічної позовної заяви - до розгляду.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 43, 51, 174, 179-191, 193, 200, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Поновити Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України процесуальний строк для звернення до суду з зустрічним позовом.
Прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА» про визнання договору недійсним.
Встановити відповідачам за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний згідно з ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів надіслати (надати) іншим учасникам справи
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачами за зустрічним позовом відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача для подання відповіді на відзив у відповідності до вимог статті 179 Цивільного процесуального кодексу України.
Встановити відповідачам за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь у відповідності до вимог статті 180 Цивільного процесуального кодексу України.
Відкласти проведення підготовчого судового засідання на 02 липня 2025 року на 12 год. 50 хв. у залі суду № 224 у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала є остаточною та оскарженню окремо від рішення суду - не підлягає.
Суддя Косіцина В.В.