Справа № 522/11496/25
1-кп/522/2683/25
про продовження строку запобіжного заходу
04 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12024163510000698 від 12.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК України,
І. Суть питання, що вирішується.
У провадженні Приморського районного суду м. Одеса перебуває кримінальне провадження за № 12024163510000698 від 12.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК України
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2025 стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.06.2025 из визначенням розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 (двістісорок двітисячі двістісорок) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи те, що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у підготовчому судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.
1. Клопотання прокурора.
У підготовчому судовому засіданні прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з альтернативою визначення застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок)
Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у тому числі тяжкого злочину, ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, на цей час не відпали та продовжують існувати.
2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, просив суд його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи свого захисника, просив обрати запобіжний захід не пов' язаний з позбавленням волі.
ІІІ. Положення закону, яким керувався суд
За змістом ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 315 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішенні питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує також, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у їх вчиненні, те що обвинувачений офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв'язків, а тому суддя вважає доведеним прокурором існування ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є запобігання спробам переховуватись від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Крім того, вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого провадження, докази судом на даний час у повному обсязі не досліджені.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає таке.
Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З'гідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд вважає, що застава у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок) здатна буде забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та буде відповідати матеріальному стану обвинуваченого.
Керуючись ст. 3, 7, 9, 27, 31, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 291, 315, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок)
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі 1-кп/522/2683/25.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 04.06.2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1