Справа №521/8607/25
Номер провадження 3/521/3706/25
29 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.05.2025 року серії НГУ №227422 24.05.2025 року близько 17:00 годин солдат ОСОБА_1 прибув на територію військового об'єкту, який дислокується в АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння в умовах дії особливого періоду, чим допустив порушення вимог ст.11, 13, 16, 122 Статуту внутрішньої служби ЗСУта чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, розкаявся, просив суворо його не карати.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом досліджено надані докази, серед яких протокол про адміністративне правопорушення від 25.05.2025 року серії НГУ №227422, висновок щодо результатів медичного огляду від 24.05.2025 року №001212, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в повному обсязі.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, будь-яких інших доказів суду не надано.
Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Виходячи з вище викладеного, склад адміністративного правопорушення, передбаченого частина 1 статті 172-20 КУпАП включає чотири об'єктивні сторони правопорушення.
Дії, передбачені частинами першою статті 172-20 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою відповідальність за частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
У протоколі викладена фабула правопорушення, яка відповідає диспозиції ч.1 ст. 172-20 КУпАП, а саме як поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані, яке кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП, як вчинене в умовах особливого періоду. У свою чергу зазначене у протоколі правопорушення має підтверджуватись показами свідків, іншими доказами у їх сукупності.
Проте, до протоколу додано лише висновок щодо результатів медичного огляду від 24.05.2025 року №001212, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в повному обсязі, що не є доказом вчинення адміністративного правопорушення за об'єктивною стороною правопорушення ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме як поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, а може бути доказом іншого правопорушення, яке в протоколі не зазначено.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Отже, виходячи з викладеного вбачається, що суду не надано беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме як поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог КУпАП суд не наділений повноваженнями самостійно визначати або змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення та збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
У відповідності до практики ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суду не надано беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд не наділений повноваженнями збирати докази та кваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому за таких обставин суд позбавлений можливості встановити вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення.
Визнання особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, своєї вини не є доказом та не може бути підставою для накладення стягнення за правопорушення, яке не підтверджено належними доказами.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.172-20,247,284 КУпАП, суддя-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.І. Федоренко