Справа 521/5921/25
2/521/4080/25
(про залишення позову без руху)
05.06.2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та додані до неї матеріали, -
До Малиновського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя .
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом зроблено запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в одеській області, щодо місця реєстрації відповідача.
Згідно відповіді ВАДР ГУ ДМС України в Одеській області, щодо реєстрації ОСОБА_2 , за вказаним ІПН ідентифікована інша особа, необхідно вказати дату народження.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України, судом з метою визначення підсудності було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, згідно відповіді якого, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході вивчення питань щодо відповідності змісту позовної заяви вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить:
-зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, позовна заява подана позивачем до суду у електронній формі за допомогою Підсистеми «Електронний суд», однак, всупереч вимог закону, до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками як це передбачено ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу представника позивача, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати.
При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн); за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).
Ціна позову позивачем не зазначена.
Судом зроблено запит на довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості ( 201-20250605-0009832170), згідно якої оціночна вартість об'єкта оцінки , а саме: квартири загальною площею 34,20 кв.м. житловою площею 19.2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , становить 1072082,05грн.
Отже, вартість 1/2 частина спірної квартири становить 536041,02грн.
Таким чином, виходячи із визначеної судом вартості спірного майна, суд визначає судовий збір у розмірі 5360,41 грн.
Оскільки позивач сплатила судовий збір в розмірі 640,00 грн., то позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 4720, 41 (5360,41-640,00) грн. на реквізити Хаджибейського районного суду м. Одеси, за посиланням: https://ml.od.court.gov.ua/sud1519/gromadyanam/tax/ та подати до суду відповідні квитанції.
Також суд звертає увагу на те, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Тобто, особливістю розгляду даної категорії справ є те, що при поділі спільного майна подружжя, саме суд, який вирішує спір, має встановити загальний обсяг спільно нажитого майна, яке підлягає поділу в межах наявного між сторонами спору предмета позову - майна подружжя, із дотриманням засад рівності часток чи відступом від цих засад.
Таким чином, позивач просить поділити спільне майно подружжя - та не зазначає чи це увесь перелік спільного майна подружжя, не зазначає наявність/відсутність боргів подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Суд звертає увагу на ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яка містить перелік вимог до позовної заяви, так, розмежовуються вимоги щодо змісту позовних вимог і обґрунтування судових витрат, зокрема у п. 4 позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а у п. 9 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Окремо суд вказує, що позивач у своїх вимогах не конкретизує суму судових витрат, а лише зазначає таку у змісті позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст.265 ЦПК України в резолютивній частині рішення суду (за результатами розгляду в суді першої інстанції) зазначається, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог, розподіл судових витрат.
Таким чином вимога про стягнення судових витрат не є позовною вимогою і вирішується на підставі ст. 141 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Хаджибейського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та додані до неї матеріали, -залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Д.Я. Рогїк