Справа № 521/9305/24
Номер провадження:1-кп/521/979/25
25 лютого 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
при судовому розгляді кримінального провадження №521/9305/24 щодо:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
- вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 01.05.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі;
- вироком Суворовського районного суду від 26.06.2024 за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі (вирок не набрав законної сили),
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, -
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України.
Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та повторно, вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів при наступних обставинах.
Так, у невстановлений час та у невстановленому місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме шляхом вчинення протиправних дій, під приводом нібито надання послуг із перевезення товарів та речей до Європи, хоча не мав намірів надавати такі послуги, у подальшому заволодіваючи грошовими коштами потерпілих, які вони сплачували за послуги з перевезення.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, із корисливих мотивів, продовжуючи реалізувати раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, заздалегідь визначивши предметом своїх злочинних дій грошові кошти, із використанням наявного мобільного телефону з активованою карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону « НОМЕР_1 », у соціальній мережі «Viber» побачив оголошення про необхідність надання послуг перевезення документів з міста Одеса до міста Фуртванген в Німеччині.
Надалі, 20.04.2024 о 17 годині 13 хвилин, ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, із корисливих мотивів, із метою особистого збагачення, у телефонній розмові з потерпілою ОСОБА_5 , надавши останній заздалегідь неправдиві відомості щодо надання послуг із перевезення документів, які фактично не мав на меті виконувати, повідомив потерпілій, що ціна за надання послуг становить 2000 гривень, на що потерпіла погодилась та повідомила про місце, де необхідно забрати документи та грошові кошти, а саме: АДРЕСА_2 .
При цьому ОСОБА_5 , будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 , та не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вищевказаних домовленостей того ж дня, у вечірній час доби, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , передала ОСОБА_4 пакунок білого кольору з документами, а саме: дублікатом свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , серії НОМЕР_2 від 12.02.2011, а також раніше обумовлену суму коштів, а саме 2000 гривень (купюри номіналом 200 гривень у кількості 10 одиниць).
Після цього ОСОБА_4 із місця вчинення кримінального правопорушення зник, заволодівши вказаними грошовими коштами, якими розпорядився на власний розсуд.
Тим самим, своїми протиправними діями ОСОБА_4 , спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 2000 гривень.
Крім того, у невстановлений час та у невстановленому місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння важливими особистими документами шляхом обману, а саме шляхом вчинення протиправних дій, під приводом нібито надання послуг із перевезення товарів та речей до Європи, хоча не мав намірів надавати такі послуги, у подальшому заволодіваючи важливими особистими документами осіб.
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, із корисливих мотивів, продовжуючи реалізувати раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужими важливими особистими документами шляхом обману, з активованою карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону « НОМЕР_1 », у соціальній мережі «Viber» побачив оголошення про необхідність надання послуг перевезення документів з міста Одеса до міста Фуртванген в Німечині.
Надалі, 20.04.2024 о 17 годині 13 хвилин, ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим важливим особистим документом, шляхом обману в телефонній розмові з потерпілою ОСОБА_5 , надавши заздалегідь неправдиві відомості щодо надання послуг з перевезення документів, які фактично не мав на меті виконувати, повідомив потерпілій, що ціна за надання послуг становить 2000 гривень, на що потерпіла погодилась та повідомила про місце, де необхідно забрати документи, а саме: АДРЕСА_2 .
При цьому ОСОБА_5 , будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 , та не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вищевказаних домовленостей того ж дня, у вечірній час доби, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , передала ОСОБА_4 пакунок білого кольору з документами, а саме: дублікатом свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (серії НОМЕР_2 від 12.02.2011), який є важливим особистим документом, оскільки засвідчує важливі факти і події в житті людини, втрата якого істотно утруднює реалізацію її прав, свобод і законних інтересів та потребує значних зусиль для його поновлення.
Після цього, ОСОБА_4 із місця вчинення кримінального правопорушення зник, заволодівши важливим особистим документом потерпілої, а саме дублікатом свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (серії НОМЕР_2 від 12.02.2011), який не мав наміру повертати.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, та за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь - яким способом важливим особистим документом.
Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відносно ОСОБА_4 , оскільки з набранням чинності Закону №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших законові України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, на момент вчинення ОСОБА_4 діяння, яке йому інкримінується, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України, становить 3028 гривень, а розмір викраденого ОСОБА_4 майна шляхом шахрайства 20.04.2024 становить 2000 гривень, що не перевищує граничний розмір шкоди з якого настає кримінальна відповідальність.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав та просив його задовольнити, а кримінальне провадження за його обвинуваченням закрити.
Дослідивши клопотання прокурора, обвинувальний акт та додані матеріали, заслухавши думку обвинуваченого, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене та аналізу указаних норм закону, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Також, згідно висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року вбачається, що питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
У даній постанові Об'єднана палата вважає, що Законом №3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Тобто для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів, Законом №3886-IX скасовує кримінальну протиправність діяння у значенні ст. 5 КК України.
У той же час Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 неоподатковуваних мінімумів, здійснюється виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 гривень 00 копійок.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону №3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення ОСОБА_4 діянь, які йому інкримінуються, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України, становить 3028 гривень.
Відповідно до обвинувального акту, за епізодом від 20.04.2024 розмір завданої шкоди потерпілій ОСОБА_5 становить 2000 гривень, що не перевищує граничний розмір шкоди з якого настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно п. 4 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини 2 статті 284 КПК України. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 190 КК України з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, розуміючи наслідки такого закриття.
Процесуальні витрати за даним епізодом відсутні.
Долю заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту та речових доказів, а також питання щодо цивільного позову, суд вирішуватиме при ухваленні остаточного судового рішення по суті у даному кримінальному провадженні.
Керуючись, ст.ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст.ст. 369-372, 376, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, - задовольнити.
На підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у частині обвинувачення за ч. 2 ст. 190 КК України за епізодом від 20.04.2024 (потерпіла ОСОБА_5 , матеріальна шкода у сумі 2000 гривень), - закрити, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність цих діянь.
Копію ухвали направити до Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за наявності в його діях ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51 КУпАП в частині епізоду, який закрито у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь.
Розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , у частині обвинувачення за ч. 3 ст. 357 КК України, - продовжити в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1