Номер провадження: 22-ц/813/762/25
Справа № 520/12467/14
Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.
Доповідач Комлева О. С.
15.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Луняченко В.О., у цивільній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про заміну сторони на його правонаступника, у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності, -
У вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі ТОВ «Укрдебт Плюс») звернулося до суду з заявою про заміну сторони на його
правонаступника, в якій просило замінити сторону позивача з публічного акціонерного
товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») на його правонаступника ТОВ «Укрдебт плюс».
В обґрунтування заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» зазначило, що рішенням Київського
районного суду м. Одеси від 19.05.2015 року по справі №520/12467/14ц за позовом ПАТ«Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності, позовні вимоги були задоволені та в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11348895000 від 21.05.2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність.
Виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2015 року №520/12467/14-ц відстрочено на момент дії Закону України «Про мораторій на стягнення
майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 №1304-VII, що став чинним з 07.06.2014 р.
15.11.2019 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» був укладений договір №2083/К купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого кредитора та заставодержателя по споживчого кредиту №11348895000 від 21.05.2008 року було змінено з ПАТ « Дельта Банк» на ТОВ «Укрдебт Плюс».
Заявник також посилався на те, що двічі звертався з аналогічною заявою про заміну
сторони стягувача, підставою для звернення з якими були положення ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають підстави та механізм здійснення заміни сторони виконавчого провадження.
Однак, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.03.2023 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну сторони стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» у цивільній справі №520/12467/14-ц.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд, посилався на те, що строк на пред'явлення
виконавчого листа до виконання рішення суду, яке набрало законної сили 01.06.2015 року,
сплив 02.06.2018 року, будь яких заяв про поновлення пропущеного строку з боку заявника не надходило, а суд не має відповідного права самостійно визначатись із наявністю або відсутністю підстав для поновлення процесуальних строків, та згідно вимог ч.1 ст. 127 ЦПК України має право на розгляд такого питання виключно при наявності відповідної заяви учасника справи.
Ухвалою суду від 15.06.2023 року аналогічну заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» залишено без розгляду.
При зверненні з даною заявою, 28.09.2023 року заявник посилався на те, що трирічний строк пред'явлення виконавчих документів до виконання у відповідності до положення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» переривався та спливає лише 21.04.2024 р., оскільки виконання рішення відстрочено до 21.04.2021 р. ( дата втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р. № 1304-VII), а тому не потребує поновленню та зверненню стягувача з відповідним клопотанням.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2023 року заява ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну сторони стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» залишена без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Укрдебт Плюс» 11 грудня 2023 року звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано залишив заяву без розгляду, оскільки не взяв до уваги доводи заяви та дійшов помилкового висновку про те, що заявник зловживає своїми процесуальними правами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.12.2023 року визначено склад колегії суддів - Дришлюк А.І. (доповідач), Громік Р.Д. Драгомерецький М.М. (а.с. 67).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.01.2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрдебт Плюс» залишено без руху з наданням строку для виправлення недоліків (а.с. 68-70).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.02.2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрдебт Плюс» залишено без руху з наданням строку для виправлення недоліків (а.с. 79-81).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.03.2024 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрите провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укрдебт Плюс» (а.с. 94-96).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.03.2024 року справа за апеляційною скаргою ТОВ «Укрдебт Плюс» призначено до розгляду в судове засідання на 16 травня 2024 року (а.с.97).
У зв'язку із відрахуванням судді Дришлюка А.І. зі штату Одеського апеляційного суду у зв'язку з припиненням повноважень судді (смерть), відповідно до наказу голови Одеського апеляційного суду № 66-щс від 11.04.2025 року, з урахуванням п. 3.9 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених зборами суддів Одеського апеляційного суду 28.03.2025 року (зі змінами), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 року було визначено інший склад суду та справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів(а.с.122).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 травня 2025 року цивільна справа за апеляційною скаргою ТОВ «Укрдебт Плюс» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2023 року прийнята до провадження та призначена до розгляду на 15 травня 2025 року (а.с. 158).
В судове засідання призначене на 15 травня 2025 року не з'явилися Саніна О.П., представник ПАТ «Дельта Банк», були сповіщені належним чином, будь - яких клопотань до суду не подавали (а.с. 151, 153).
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 , представника ТОВ «Укрдебт Плюс», Саніна С.Ю., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2015 року в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 105145,39 дол., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність.
Зазначеним рішенням визнано за ПАТ «Дельта Банк» право власності на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 ; визначено про виселення з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 Іпотекодавця ОСОБА_1 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; зобов'язано ОСОБА_1 передати ПАТ «Дельта Банк» технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а крім того стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 гривень. На момент дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року №1304-VII, що набрав чинності 07.06.2014 року, відстрочено виконання судового рішення.
Вказане рішення набрало законної сили 01.06.2015 року (а.с. 12-15).
По справі виконавчі листи не видавались.
Згідно договору купівлі-продажу прав вимоги №2083/К від 15.11.2019 року та виписки п 288, 288.1, 288.2 додатку №1 до вказаного договору, ТОВ « Укрдебт Плюс» кредитор та заставодержатель по споживчому кредиту №11348895000 від 21.05.2008 року та іпотечному договору від 21.05.2008 року, яким було забезпечено вищевказаний кредитний договір, було змінено з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ « Укрдебт Плюс» (а.с. 16-17).
Відповідно до п. 3 договору № 2083/К, ціна сплачується у повному обсязі до моменту набуття чинності цього договору (а.с. 16 звор).
11.11.2019 року ТОВ « Укрдебт Плюс» перерахувало АТ «Дельта Банк» 38433834 грн., за придбання активів згідно з протоколом, що підтверджується копією квитанції (а.с. 20).
Залишаючи заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну сторони стягувача, відповідно до ст. 44 ЦПК України без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що повторне звернення до суду з аналогічною заявою є очевидно недобросовісною поведінкою заявника та визнається судом зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.
Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується, за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну сторони відмовлено, з підстав того, що ТОВ «Укрдебт Плюс» не заявило клопотання про поновлення строку, у зв'язку з тим, що строк на пред'явлення виконавчого листа сплив 02.06.2018 року (а.с. 21-26).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року, заява ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну сторони залишена без розгляду з підстав того, що повторне звернення до суду з аналогічною заявою є очевидно недобросовісною поведінкою заявника та визнається судом зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, відповідно до ст. 44 ЦПК України (а.с. 29-31).
ТОВ «Укрдебт Плюс» 28 вересня 2023 року звертаючись з заявою про заміну сторони, зазначив, що трирічний строк на пред'явлення документу до виконання, у відповідності до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» переривався з підстав того, що в рішенні суду зазначено про те, що виконання судового рішення від 19.05.2015 року, відстрочено на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року №1304-VII, що набрав чинності 07.06.2014 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви про заміну стягувача, суд першої інстанції посилався на неодноразове звернення заявника з аналогічними заявами про заміну стягувача, однак в порушення норм процесуального права суд не звернув уваги на те, що заявник доповнив підстави звернення обставинами, які стосуються строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на те, що виконання рішення було відстрочено на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», якій на підставі Закону України № 1381-IX від 13 квітня 2021 року, втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що діючим цивільним процесуальним законом не заборонено повторне звернення до суду з заявою про заміну сторони стягувача.
Аналогічні правові позиції містяться в Постановах ВС від 29.03.2021 року у справі 2-5356/10, від 27.02.2024 року у справі № 2-361/11.
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про зловживанням процесуальним правами та залишенням заяви без розгляду.
У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 05 червня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда