Номер провадження 2/754/1593/25
Справа №754/16555/24
Іменем України
04 червня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що між банком та відповідачем було укладено укладено кредитні договори, а саме: 04.11.2019 року було укладено кредитний договір № 2001443484601, за яким позичальнику видано кредит у сумі 29 600,00 грн.; 30.09.2021 року було укладено кредитний договір № 1001984914801, за яким позичальнику видано кредит у сумі 11 290,00 грн.; 23.12.2021 року було укладено кредитний договір № 1002054071101, за яким позичальнику видано кредит у сумі 5000 грн.
Як зазначає позивач, відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, в зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 склала:
1) по кредитному договору від 04.11.2019 року № 2001443484601 - 49 621,87 грн., з яких: 29 595,97 грн. - заборгованість за кредитом; 20 025,9 грн. - заборгованість процентами;
2) по кредитному договору від 30.09.2021 року № 1001984914801 - 16 133,89 грн., з яких: 9380,68 грн. - заборгованість за кредитом; 1,81 грн. - заборгованість процентами; 6751,4 грн. - заборгованість за комісією;
3) по кредитному договору від 23.12.2021 року № 1002054071101 - 5147,81 грн., з яких: 4149,57 грн. - заборгованість за кредитом; 0,74 грн. - заборгованість процентами; 997,5 грн. - заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 09.09.2024 склала 70 903,57 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 70 903,57 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 26.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розглядати справу в його відсутність.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів з урахуванням наданих сторонами письмових пояснень та доказів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 04.11.2019 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001443484601, за яким позичальнику видано кредит у сумі 29 600,00 грн.
Також, 30.09.2021 року між сторонами було укладено кредитний договір № 1001984914801, за яким позичальнику видано кредит у сумі 11 290,00 грн.
Крім того, 23.12.2021 року між сторонами було укладено кредитний договір № 1002054071101, за яким позичальнику видано кредит у сумі 5000 грн.
Судом встановлено, що банк виконав свої зобов'язання і надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з особових рахунків відповідача. Однак, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором і допустив заборгованість з повернення кредиту та процентів.
Станом станом на 09.09.2024 відповідач має заборгованість в загальному розмірі 70 903,57 грн., що складається з:
1) по кредитному договору від 04.11.2019 року № 2001443484601 - 49 621,87 грн., з яких: 29 595,97 грн. - заборгованість за кредитом; 20 025,9 грн. - заборгованість процентами;
2) по кредитному договору від 30.09.2021 року № 1001984914801 - 16 133,89 грн., з яких: 9380,68 грн. - заборгованість за кредитом; 1,81 грн. - заборгованість процентами; 6751,4 грн. - заборгованість за комісією;
3) по кредитному договору від 23.12.2021 року № 1002054071101 - 5147,81 грн., з яких: 4149,57 грн. - заборгованість за кредитом; 0,74 грн. - заборгованість процентами; 997,5 грн. - заборгованість за комісією.
09.09.2024 року позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу про виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами, однак добровільно заборгованість відповідачем не погашена.
Відповідно до ст. 11 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, грошові кошти у повному обсязі у визначений строк не повернув, подав до суду заяву про визнання позову.
Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитними договорами в розмірі 70 903,57 грн., а тому задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст.15, 203, 229-233, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість у сумі 70 903,57 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя