Справа № 369/12629/24
Провадження № 2/369/2930/25
Іменем України
05.06.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі судових засідань Осіпова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Київ 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
У липні 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що 11 жовтня 2021 року між ТОВ «Охорона-Київ 2» та ОСОБА_1 укладено Договір №WB0081/1 на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт відповідача, який розташований по вул. Велика Кільцева, буд.4-Б.
20 червня 2024 року, відповідно до п. 10.2 Договору листом за вих. № 34, який згідно відмітки отримано, позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 26 червня 2024 року, але відповідачем не було надано позивачу доступ на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами 3.13., 8.1.4. Договору.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором,11.07.2024 року позивачем було направлено вимогу вих. №90 про сплату заборгованості за договором, яка залишена без реагування.
Проте, після розірвання в односторонньому порядку Договору з 26.06.2024 року, Відповідач в 3-х денний строк, до 29.06.2024 року, не повернув ППК Позивачу по даний час і не здійснив оплату його вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5 360,11 грн.
Оскільки відповідач не оплатив надані послуги та за ППК з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, в період з 29.06.2024 по 24.07.2024 (26 днів), позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми боргу та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Таким чином, станом на 24.07.2024 року за прострочення грошового зобов'язання за 26 днів відповідач повинен сплатити на користь позивача суму заборгованості у розмірі 5371,53 грн., а саме: 5360,11 (сума боргу) + 0,00 (інфляційне збільшення) + 11,42 (3% річних) = 5371,53 грн.
Враховуючи викладене, з рахуванням уточненої позовної заяви, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Київ 2» суму заборгованості за Договором №WB0081/1 від 11.10.2021 у сумі 5360,11 грн., судовий збір у сумі 2422,00, 4000 грн. витрат за отриману правничу допомогу у сумі 4000,00 грн., витрати на відправлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості у сумі 44,10 грн., витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви у сумі 119,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.07.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
У судове засіданні представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень до суду, одночасно з направленням його учасникам справи, не направив.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом установлено, що ТОВ «ОХОРОНА КИЇВ 2» здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії МВС України на провадження охоронної діяльності.
11 березня 2021 року, між ТОВ «ОХОРОНА КИЇВ 2» та ОСОБА_1 укладено Договір WВ0081/1 на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт, який розташований за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності/користуванні ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1.5. Договору, Договір укладається після обладнання «Об'єкта» комплектом засобів сигналізації. Відмова «Замовника» від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення «Об'єкта» обумовлюється письмово в Паспорті об'єкта (Додаток № 1).
В разі потреби, для підключення «Об'єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь», за допомогою якого ведеться спостереження за «Об'єктом» та його охорона. ППК являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. «Замовник» несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого «Виконавцем» ППК з настанням наслідків, передбачених п.8.1.4 цього Договору.
Відповідно до п.п. а) пункту 4.2. Договору «Виконавець» має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо «Замовник» має заборгованість по оплаті за охорону, незалежно від перебування «Об'єкта» під охороною чи ні, що не звільняє «Замовника» від виконання п.3.13. цього Договору.
Відповідно до пункту 10.2. Договору, за вимогою однієї з Сторін, цей Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому Сторона-заявник зобов'язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу Сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов'язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п.3.13 цього Договору.
Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання цього Договору «Замовник» зобов'язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором, а також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п.8.1.4 цього Договору.
Відповідно до пункту 8.1.4. Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об'єкті» Прилад приймально-контрольний «Лунь-25», «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість, у розмірі еквівалентному 130 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.
На виконання умов пункту 1.5 Договору для надання послуг Позивачем на Об'єкті було встановлено обладнання - Прилад приймально-контрольний «Лунь-25» (далі - ППК), який належить Позивачеві на праві власності та який не переходить у власність Відповідача протягом всього часу дії цього Договору.
Як зазначено вище, згідно даної умови Договору, Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого Позивачем ППК, а в разі його пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин у відповідності до пункту 8.1.4. Договору в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок Заявника його вартість у розмірі еквівалентному 130 доларів США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.
20 червня 2024 року, відповідно до п. 10.2 Договору листом за вих. № 34, який згідно відмітки отримано, позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 26 червня 2024 року, але відповідачем не було надано позивачу доступ на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами 3.13., 8.1.4. Договору.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором,11.07.2024 року позивачем було направлено вимогу вих.№90 про сплату заборгованості за договором, яка залишена без реагування.
Позивач повідомив Відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 26 червня 2024 року, але Відповідачем не було надано Позивачу доступ на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами 3.13., 8.1.4. Договору.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання Договору та не проведення в 3-х денний строк всіх необхідних розрахунків за Договором і не повернення з будь-яких підстав ППК Позивачу, для Відповідача передбачені наслідки, що зазначені вище в пункті 8.1.4. щодо зобов'язання оплатити в безумовному порядку вартість ППК в 3-х денний строк після розірвання договору, а саме здійснити оплату до 26.06.2024.
Таким чином, відповідачем не виконано по даний час зобов'язання за Договором оскільки в 3-х денний строк не здійснено всіх необхідних розрахунків за Договором і не сплачено на розрахунковий рахунок позивача вартість ППК.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 509 ч.3, 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови договору.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за договором №WB0081/1 від 11.10.2021 р. в розмірі 5360,11 грн., підлягають задоволенню.
Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Представник позивача також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11,95 грн. за період з 29.06.2024 24.07.2024 року.
Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022рокуна території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду позовної заяви та неодноразово продовжувався.
Таким чином, нарахування позивачем 3% річних у період дії воєнного стану, тобто з 29.06.2024 24.07.2024 року є безпідставним, тому в цій частині їх стягнення до задоволення не підлягає.
При вирішенні питання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правову допомогу, суд дійшов наступного.
Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 4000 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2024 року між ТОВ «Охорона Київ 2» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги.
При вирішенні питання про розмір судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп., вказана сума цілком співмірна з витраченим часом та обсягом проведених робіт.
Судом встановлено,що позивач ТОВ «Охорона-Київ 2» сплатив при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422,40грн.,що підтверджується платіжним дорученням, витрати на правничу допомогу, пов'язані зі зверненням до суду в сумі 4000,00 грн є підтвердженими, також підлягають стягненню з відповідача, поштові витрати пов'язані із розглядом справи(відправка позову на адресу відповідача) у сумі 119,00 грн суд також стягує з відповідача, а витрати в сумі 44, 10 грн на відправку досудової вимоги не відносяться до судових витрат, в цій частині суд відмовляє.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 4, 11, 509, 901, 903 ЦК України та керуючись ст.ст.3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 142, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Київ 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Київ 2» заборгованість за договором №WB0081/1 від 11.10.2021р.у сумі 5 360,11 грн., судовий збір у сумі 2422,00 грн., витрати за отриману правничу допомогу у сумі 4000,00 грн., витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви у сумі 119,00 грн.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст виготовлений 05 червня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ