Справа № 369/8095/25
Провадження №2-н/369/1635/25
26.05.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 3» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані житлово-комунальні послуги, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 3» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В поданій заявником заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути з боржника заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 41 906,95 грн. починаючи з квітня 2017 р. по жовтень 2024 р.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання та поновлення строків позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлено вимогу, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, тому суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1ст. 165 ЦПК України.
При цьому, суддя вважає за необхідне роз'яснити стягувачу його право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку, а сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Окрім того, судом встановлено, що у заяві про видачу судового наказу стягувач просить стягнути суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доданої до заяви стягувачем, ОСОБА_2 є власником 1/2 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Заявником до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги не надано відомостей щодо належності іншої частки майна боржнику, тому суд позбавлений можливості перевірити, що дана заборгованість підлягає стягненню саме з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, наявність спільної часткової власності означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, наявний спір з приводу стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому, вимоги стягувача не є безспірними.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 3» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані житлово-комунальні послуги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, 163, 165, 166, 263, 352-355 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 3» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані житлово-комунальні послуги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Києво-Святошинський суд Київської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ