Справа № 368/203/25
Провадження № 2/368/440/25
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"05" червня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив :
До суду звернувся представник позивача від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» суму заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-83358575 від 29 березня 2021 року в розмірі 123782,54 гривень
Стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 3028, гривень під час подачі позовної заяви до суду.
Свої позовні вимоги представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» обґрунтовує тим, що 29 березня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено кредитний договір №014-RO-82-83358575, підписанням якого позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.
24 липня 2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-72, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників.
Відповідно до реєстру боржників №1 від 25 липня 2024 року до договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24 липня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 123782,54 гривень, з яких: 97969,51 гривень-сума заборгованості за основною сумою боргу; 25813,03 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно п.2.5 договору відступлення права вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» гарантує ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що на дату укладення договору права вимоги, кредитні договори та договори забезпечення є дійсними. Згідно з умовами заяви-договору клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
А тому просять позов задоволити та стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Представник позивача від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до судового засідання не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити. Не заперечує у разі неявки у судове засідання відповідача розглядати справу заочно.
Відповідач в судове засідання не з'явився, а тому проведено заочний розгляд справи відповідно до ст.280 ч.1 ЦПК України.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З копії паспорта відповідача слід, що він є громадянином України.
З копії заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-83358575 від 29.03.2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з метою придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою , незалежно професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника уклав з АТ «Райффайзен Банк» договір банківського обслуговування на суму 117500 гривень. Крім того, відповідач оплатив страховий платіж в розмірі 2336,82 грн. на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя». Строк кредиту 72 місяці з 29.03.2021 року . Проценти за користування кредитом - 35,30% річних.
З копії паспорта споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартна форма)з якого слід, що відповідачу було відомо основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.
З копії розрахунку заборгованості за договором №014-RO-82-83358575 від 29.03.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за період з 29.03.2024 року по 25.07.2024 року з якого слід, що сума заборгованості за основною сумою боргу 123782,54 гривень.
З копії договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24 липня 2024 року слід, що АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір відступлення права вимоги №114/2-72, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників.
З копії витягу з реєстру боржників №1 до договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 25 липня 2024 року слід, що 24 липня 2024 року первісний кредитор АТ «Райффайзен Банк» передав новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» реєстр боржників в якому є відповідач ОСОБА_1 сума заборгованості складає 123782,54 гривень.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що до даються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту)укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договорів отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договори факторингу з кредиторами відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст.107 8ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому(майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові заумови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факторне виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, як було встановлено судом відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір та отримав по ньому грошові кошти. Стосовно зобов'язань, які були покладені на нього договором, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконував. У суду не виникло сумніву у порушенні закону з боку сторони позивача, оскільки відповідач не виконав укладений ним договір з кредитором своєчасно і не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами.
За договором факторингу борги ОСОБА_1 були куплені стороною позивача з правом вимоги повернення боргів попередніх кредиторів. З таких підстав позовні вимоги позивача законні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054 ЦК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-83358575 від 29 березня 2021 року в розмірі 123782,54 грн., з них: 97969,51 гривень-сума заборгованості за основною сумою боргу; 25813,03 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судові витрати в сумі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 05.06.2025 року.
Суддя Т.Є. Іванюта