"04" червня 2025 р. Справа № 363/3513/24
04 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Онопрієнка І.О.,
представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,
представника відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 ,
перевіривши у підготовчому судовому засіданні перевіривши зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки,
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов'язання вчинити певні дії.
21 березня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Надано строк відповідачам у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк до десяти днів з дня отримання відзиву для надання суду відповіді на відзив.
02 травня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 , згідно якого просить визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221885600:34:165:6015, площею 0,9387 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, сільська рада Нижчедубечанська за Мельником Денисом Леонідовичем та здійснити розподіл судових витрат. Позивачем за зустрічним позовом визначено, що позов немайнового характеру. Позивачем до зустрічної позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
02 травня 2025 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 , згідно якого просить визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221885600:34:165:6014, площею 0,9388 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, сільська рада Нижчедубечанська за Мельник Оксаною Петрівною та здійснити розподіл судових витрат. Позивачем за зустрічним позовом визначено, що позов немайнового характеру. Позивачем до зустрічної позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
В підготовче засідання не з'явився позивач за первісним позовом ОСОБА_5 , направив до суду свого представника адвоката Коваля Р.О., який вважав за необхідне залишити без руху зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з підстав, що позивачі за зустрічними позовними заявами не сплатили судовий збір у повному обсязі, оскільки позовна вимога про визнання права власності є майновою вимогою і судовий збір повинен сплачений у розмірі 1% від вартості майна. Разом з тим звернув увагу суду, що відповідачі є власниками спірних земельних ділянок.
В підготовче засідання не з'явилися відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , направили до суду свого представника адвоката Романчука Ю.А., який просив прийняти до спільного розгляду зустрічний позов. Підстав для залишення без руху немає, судовий спір сплачено вірно.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Судом встановлено наступне.
Предметом зустрічного позову є визнання права власності на земельну ділянку.
Пунктом 2 частини 1 статті 178 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.
Згідно з частиною 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі за №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до звіту №20240729-094/05 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, з кадастровим номером 3221885600:34:165:6015, площею 0,9387 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, сільська рада Нижчедубечанська, вартість вказаної земельної ділянки, станом на 29 липня 2024 року, визначена у розмірі 1778751,08 грн.
Відповідно до звіту №20240729-094/04 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, з кадастровим номером 3221885600:34:165:6014, площею 0,9388 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, сільська рада Нижчедубечанська, вартість вказаної земельної ділянки, станом на 29 липня 2024 року, визначена у розмірі 1779014,73 грн.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15140грн.
Відтак, з врахуванням зазначеного та Закону України "Про судовий збір", позивачу ОСОБА_3 за зустрічним позовом необхідно сплатити судовий збір за ставкою, що підлягала сплаті при поданні позову, виходячи з вартості даної земельної ділянки, а саме з 1778751,08 грн, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб урозмірі 15140 грн.
Відтак, з врахуванням зазначеного та Закону України "Про судовий збір", позивачу ОСОБА_4 за зустрічним позовом необхідно сплатити судовий збір за ставкою, що підлягала сплаті при поданні позову, виходячи з вартості даної земельної ділянки, а саме з 1779014,73 грн, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб урозмірі 15140 грн.
Позивачами заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до зустрічної позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно позивачу ОСОБА_3 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 13928,80 грн за вимогу майнового характеру та надати до суду підтверджуючі документи.
Відповідно позивачу ОСОБА_4 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 13928,80 грн за вимогу майнового характеру та надати до суду підтверджуючі документи.
Реквізити для сплати судового збору за розгляд справи у Вишгородському районному суді Київської області:
Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл. /Вишгород. міс/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989;
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA318999980313131206000010788;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи);судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вишгородський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягають залишенню без руху із встановленням строку для усунення недоліків.
Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку залишити без руху.
Встановити позивачам за зустрічними позовними заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення цієї заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Олійник