Справа 362/2305/25
Провадження 3/362/1092/25
05.06.2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
23.03.2025 о 14:335 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Соборна, 2, 2-й провул. Мічуріна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz 220CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (дуже звужені зіниці очей що не реагують на світло, неприродна блідість, почервоніння очей, тремтіння рук, підвищена жвавість мови та рухів) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі МОЗ України, уповноваженого на проведення огляду, водій відмовився.
ОСОБА_1 до суду на визначені дати (08.04.2025, 24.04.2025, 19.05.2025 та 05.06.2025), ознайомившись з матеріалами справи та отримавши копію відеозапису 10.04.2025, не прибув, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 16.04.2025), у судові засідання (08.04.2025, 24.04.2025, 19.05.2025 та 05.06.2025) не прибув. Скерував до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Цю позицію обґрунтовує з-поміж іншого тим, що працівники поліції під час спілкування не перевіряв ознаки наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , а тому, на його думку, не мали жодних підстав пропонувати йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Наголошує, що дійсно водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд у медичному закладі і на шляху туди поліцейські почали переконувати його відмовитись від такого огляду. Зазначає, що працівниками поліції не було роз'яснено водію ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження такого огляду.
Суд зауважує, що неодноразово клопотання сторони захисту про відкладення розгляду цієї справи було задоволено.
Так, у п.14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Отже, враховуючи письмову заяву захисника, де висловлено позицію сторони захисту по цій справі, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Водночас суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 23.08.2018 у справі за №11-237сап18, де звертається увага на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, суд встановив таке.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а й встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.12 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» чітко передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 перелічені такі ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, законодавством чітко передбачено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров'я, при цьому, поліцейські зобов'язані забезпечити направлення водія до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Таке фіксування відбувається на наявний у поліцейського спеціальний технічний засіб відеозапису, а разі його відсутності - у присутності двох свідків.
У випадку, що розглядається, поліцейський фіксував відмову водія від проходження огляду на технічний засіб.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис події правопорушення, що відображений на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні. Там зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції. Підстава зупинки - не ввімкнення покажчиків повороту при здійснення маневру обгону. Надалі працівники поліції під час спілкування повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога. Водій ОСОБА_1 погоджується на такий огляд. У ході слідування до медичного закладу ОСОБА_1 змінює свою позицію та відмовляється проходити такий огляд у медичному закладі. Працівники поліції двічі уточнюють його позицію, на що водій ОСОБА_1 ствердно вказує, що відмовляється від проходження огляду у медичному закладі, мотивуючи свою відмову браком часу. З огляду на таку позицію водія, працівники поліції повідомляють його про наслідки такої відмови та оформлення щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після чого вони повертаються на місце зупинки транспортного засобу, де оформлюють адміністративний протокол та додатки до нього, з якими ознайомлюють водія ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями викладеними у протоколі серії ААД № 835245 від 23.03.2025, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;
-даними акта огляду на стан наркотичного сп'яніння, за яким у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння пальців рук, неприродна блідість, підвищена жвавість рухів,дуже звужені зіниці очей, що не реагують на світло) ОСОБА_1 мав пройти огляд у медичному закладі, уповноваженому на проведення огляду, однак він не проведений через відмову ОСОБА_1 , у графі з результатом згоден зазначено « ОСОБА_1 21.06.1980» та проставлено короткий підпис;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2025, за яким такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;
-даним письмової розписки ОСОБА_1 від 23.03.2025, за якою останній зобов'язується не керувати транспортним засобом перебуваючи в стані сп'яніння та передати транспортний засіб водію ОСОБА_2 .
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння та відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, уповноваженою на те особою оформлено цей протокол і додатки до нього. Під час пропозиції водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння поліцейський застосував технічний засіб відеозапису, на якому і зафіксовано факт відмови водія від проходження такого огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Щодо тверджень сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи. Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції. Відповідно до п. 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Матеріалами справи підтверджується те, що в працівника поліції були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, ці ознаки викладені поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим суд вважає безпідставними доводи захисника в цій частині.
При цьому, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.
У разі відмови водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров'я, хоча як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 не був обмежений в проходженні такого огляду, оскільки відмовився від його проходження вже прямуючи з працівниками поліції до медичного закладу.
Щодо твердження сторони захисту щодо того, що у випадку, який розглядається, поліцейські спонукали (підбурювали) ОСОБА_1 прийняти рішення про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто мала місце відповідна провокація, то це спростовується даними відеозапису, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи з поліцейськими у службовому автомобілі і прямуючи до медичного закладу, самостійно прийняв рішення відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, а поліцейські навпаки декілька разів уточнювали його позицію.
Отже, на думку суду, поліцейські своїми діями жодним чином не спонукали ОСОБА_1 прийняти рішення про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому немає підстав вважати, що поліцейські спровокували водія відмовитися пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того суд зауважує, що ОСОБА_1 , будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху, зокрема, п. 2.5, який зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому, відмовляючись від проходження такого огляду, має нести юридичну відповідальність.
Також ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити протоколі про адміністративне правопорушення пояснення з приводу того, що бажає пройти такий огляд, однак такі пояснення відсутні як у протоколі, так і на окремому аркуші, натомість підписав протокол без зауважень.
Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку суду, усі вищезазначені докази доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особу ОСОБА_1 , поведінку щодо неявки у судові засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко