Справа № 276/932/25
Провадження по справі 1-кс/276/161/25
03 червня 2025 року селище Хорошів
Слідчий суддя Хорошівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
законного володільця - ОСОБА_3 ,
представника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання про накладення арешту на майно, подане старшим слідчим СВ відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025060680000101 від 28.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 Кримінального кодексу України,
встановив:
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення огляду місця події від 28.05.2025, а саме на: вантажний автомобіль марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 ; деревину в колодах породи сосна загальним об'ємом близько 12 м.куб., що була навантажена на вантажний автомобіль марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 , позбавивши права відчуження, розпорядження та/або користування указаними речовими доказами власників, володільців та користувачів таких.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 28.05.2025 о 19 год. 19 хв. надійшло повідомлення від т.в.о. заступника начальника з превентивної діяльності про те, що поблизу с. Старий Майдан Житомирського району Житомирської області, на польовій дорозі виявлено вантажний автомобіль марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , завантажений колодами дерев породи вільха, осика, сосна без документів.
Виїздом на місце події слідчо-оперативною групою ВП №3 Житомирського РУП №2 було проведено огляд місця події в ході якого встановлено, що причіп вантажного автомобілю марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 завантажений деревиною породи сосна в діаметрі від 5 до 40 см, довжиною від 1 до 2 метрів, загальна кількість близько 12 метрів кубічних. При цьому, водій вказаного вантажного автомобілю ОСОБА_3 будь-яких документів на її придбання та перевезення не наддав, а тому транспортний засіб разом із завантаженою деревиною було вилучено.
Як зазначає слідчий у клопотанні про арешт майна, вилучені речі є засобами та предметами злочину, їх визнано речовими доказами, а тому з метою їх збереження, необхідністю у порівнянні вказаної деревини з пнями деревини на місці порубки, після його встановлення, подальшого проведення експертиз по вилученій деревині та встановлення розміру заподіяної шкоди (збитків), слідчий просив задовольнити клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Прокурор до суду направив заяву, де просить клопотання розглядати без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Слідчий до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань не заявив.
Законний володілець ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на вилучені транспортного засобу заперечили, просили не позбавляти права користування вантажним автомобілем, оскільки заборона використання транспортного засобу обмежить законну господарську діяльність ФОП ОСОБА_7 , що залишить його без роботи та призведе до несплати податків. Крім того, ОСОБА_3 одружений та має на утриманні троє неповнолітніх дітей, а його підприємницька діяльність з використанням автомобіля, на який просить накласти арешт слідчий, є єдиним засобом доходу для сім'ї.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Частинами 1, 2 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Слідчим суддею встановлено, що 28.05.2025 працівниками поліції зупинено поблизу с. Старий Майдан Житомирського району Житомирської області, на польовій дорозі вантажний автомобіль марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , завантажений колодами дерев породи вільха, осика, сосна без документів.
За вказаним фактом відділенням поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області розпочато кримінальне провадження №12025060680000101 від 28.05.2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
28.05.2025 до внесення відомостей до ЄРДР слідчим проведено огляд місця події в в ході якого встановлено, що причіп вантажного автомобілю марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 завантажений деревиною породи сосна в діаметрі від 5 до 40 см, довжиною від 1 до 2 метрів, загальна кількість близько 12 метрів кубічних. При цьому, водій вказаного вантажного автомобілю ОСОБА_3 пояснити походження деревини не зміг та будь-яких документів на її придбання та перевезення не надав. Також, громадянин ОСОБА_3 не зміг повідомити куди саме він віз вказану вище деревину.
Також слідчим суддею установлено, що вантажний автомобіль марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , жительки АДРЕСА_1 , яким на законних підставах користувався ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_2 .
29.05.2025 постановою слідчого вантажний автомобіль марки "КАМАЗ" р.н. НОМЕР_1 завантажений деревиною в колодах породи сосна загальним об'ємом близько 12 м.куб. 29.05.2025 визнано речовими доказами по матеріалах досудового розслідування № 12025060680000101 від 28 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Згідно даних ЄДРПОУ ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, має право на заняття різними видами діяльності, зокрема вантажний автомобільний транспорт.
Об'єктивна сторона злочину, визначеного ч.1 ст. 246 КК України передбачає відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, а також перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Слідчий суддя враховує, що вилучена під час проведення 28.05.2025 огляду місця події деревина в колодах породи сосна загальним об'ємом близько 12 м.куб. є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, а також речовим доказом, вона відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Долучені слідчим до клопотання копії матеріалів кримінального провадження свідчать, що водій вказаного вантажного автомобілю ОСОБА_3 пояснити походження деревини не зміг та будь-яких документів на її придбання та перевезення не надав. Також, громадянин ОСОБА_3 не зміг повідомити куди саме він віз вказану вище деревину, а тому вказані обставини підлягають перевірці шляхом проведення слідчих дій.
Згідно із ч.ч. 1, 11 с. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Згідно зі ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі Новоселецький проти України (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Слідчий суддя вважає, що обмеження у користуванні вилученою деревиною, яка є безпосереднім предметом кримінального правопорушення та об'єктом експертних досліджень на вказаній стадії провадження є виправданим та таким, що сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України.
Разом з тим, матеріали клопотання не містять даних, що власник тимчасово вилученого транспортного засобу, чи його законний володілець, має статус підозрюваного в кримінальному провадженні №12025060680000101 від 28.05.2025 року за ч. 1 ст. 246 КК України, або інших доводів та доказів, що не накладення арешту шляхом заборони його використання перешкодить завданням кримінального провадження, зокрема проведенню експертиз. Також, з матеріалів клопотання не вбачається, що під час огляду місця події слідчим виявлено сліди автомобіля та необхідність їх порівняння з вилученим у ОСОБА_3 транспортним засобом.
Також, відсутні докази неправомірного здійснення ФОП ОСОБА_3 господарської діяльності або заборони її здійснення, останній має на утриманні троє неповнолітніх дітей, зайняття підприємницькою діяльністю є єдиним джерелом доходу для його сім'ї.
Таким чином, накладення арешту на вантажний автомобіль марки "КАМАЗ", р.н. НОМЕР_1 , шляхом позбавлення права на відчуження та/або розпорядження вказаного майна, не позбавляючи власника права користуватися ним, на думку слідчого судді, відповідає критерію розумності та співрозмірності, а також не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 98, 170- 173, 309, 369-372 кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання задоволити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду місця події від 28.05.2025, а саме: на деревину в колодах породи сосна загальним об'ємом близько 12 м.куб., що була навантажена на вантажний автомобіль марки "КАМАЗ", р.н. НОМЕР_1 , заборонивши власнику та/або законному володільцю можливість відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно; а також арешт на вантажний автомобіль марки "КАМАЗ", р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 та знаходиться на законних підставах у володінні та користуванні ОСОБА_3 , заборонивши власнику та/або законному володільцю відчужувати, розпоряджатися цим майном, без позбавлення права на його володіння та користування.
Повернути автомобіль марки "КАМАЗ", р.н. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 , або законному володільцю - ОСОБА_3 .
Попередити власника та законного володільця вказаного майна про кримінальну відповідальність, передбачену ст.388 КК України, за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, зокрема щодо відчуження, розпорядження, розкомплектування, заміни вузлів і агрегатів транспортного засобу.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 05.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1