Справа № 161/11404/23
Провадження № 1-кп/161/135/25
м. Луцьк 05 червня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
законного представника - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
психолога - ОСОБА_8 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_9 ,
представника сектору ювенальної превенції - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023030580000650, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцька Волинської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023030580000650 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до обвинувального акта, 26 лютого 2023 року о 18 годині 34 хвилин, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, а також продовженого Указом Президента України № 58/2023 від 06 лютого 2023 року та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2915-IX від 14 лютого 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні магазину «Сім23», адреса якого досудовим розслідуванням не встановлена, використовуючи попередньо отриману шляхом привласнення знайденого банківську картку АТ «Ощадбанк» видану для обслуговування банківського рахунку № НОМЕР_1 з магнітним носієм інформації з функцією «PayPass» розрахунку, без відому та попереднього дозволу держателя банківської картки ОСОБА_7 , шляхом обготівкування коштів та здійснення розрахунку за купівлю товарів, таємно викрав із вказаної картки грошові кошти у сумі 1 060 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 подала письмове клопотання про закриття кримінального провадження в частині епізоду від 26.02.2023 щодо таємного викрадення чужого майна на суму 1 060 гривень, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 , захисник - адвокат ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 , психолог ОСОБА_8 , представник служби у справах дітей ОСОБА_9 та представник сектору ювенальної превенції ОСОБА_10 , кожен зокрема, клопотання прокурора підтримали.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Так, за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Разом з цим, приписи ст. 58 Конституції України передбачають, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, а саме положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а положеннями ч. 2 ст. 51 КУпАП (в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024) передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 (двох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 (два) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Окрім цього, з висновку про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX, який викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24), вбачається, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з п. 5 підрозд. 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становив 2 684 гривні.
Отже, неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги станом на 01 січня 2023 року складав 1 342 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1 342х2=2 684 грн.
Таким чином, з урахування вказаних змін та встановленого у 2023 році прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також положень Податкового кодексу України, на момент вчинення ОСОБА_4 діяння (26.02.2023), вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становила 2 684 гривні.
Водночас, відповідно до обвинувального акта, 26.02.2023 о 18 годині 34 хвилин ОСОБА_4 таємно викрав із банківської картки грошові кошти у сумі 1 060 гривень.
Отже, сума викраденого майна, за епізодом від 26.02.2023, який відбувся о 18 годині 34 хвилин та який мав місце у 2023 році, не перевищувала 2 684 гривні, а тому відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ таке протиправне діяння не є кримінально караними на теперішній час.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та те, що під час здійснення судового провадження обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити, а кримінальне провадження №12023030580000650 в частині обвинувачення за епізодом таємного викрадення чужого майна 26.02.2023 о 18 годині 34 хвилин на суму 1 060 гривень закрити у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Водночас, з огляду на положення ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зі змісту якої вбачається, що у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що прокурор не позбавлений можливості, за наявності підстав, направити необхідні документи до органу, уповноваженого порушувати провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 284, 372, 376 КПК України, ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, суд, -
Клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12023030580000650 від 01.03.2023, за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (епізод таємного викрадення чужого майна 26.02.2023 о 18 годині 34 хвилин на суму 1 060 гривень), на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити.
Кримінальне провадження №12023030580000650 від 01.03.2023, за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (епізод таємного викрадення чужого майна 26.02.2023 о 18 годині 34 хвилин на суму 1 060 гривень), закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження №12023030580000650 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1