Справа № 161/2262/25
Провадження № 2-др/161/42/25
05 червня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг,-
12 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг задоволено. В межах позовних вимог було вказано про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень. З врахуванням вимог ст. 137, 142 ЦПК України, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з витрат на професійну допомогу у розмірі 5000 гривень.
03 червня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрати на правову допомогу до 1000 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг задоволено повністю. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на оплату комунальних послуг в сумі 5857 гривень 01 копійка.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, заяв, запитів, клопотань, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК україни розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.
03 червня 2025 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання від представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому зазначає, що достатнім розміром суми судових витрат буде 1000 грнивень.
Враховуючи наведені стороною позивача доводи на обґрунтування розміру витрат на правову допомогу, складність справи, час, затрачений адвокатами, та обсягом наданих ними послуг, суд прийшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд прийшов до висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 1500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 82, 137, 141 270 ЦПК України, суд,-
Доповнити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту додаткового рішення 05 червня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Філюк Т.М.